Особливості припинення громадського об’єднання за рішенням громадського об’єднання

Законом України “Про громадські об’єднання” (далі – Закон) визначений, зокрема, порядок припинення громадських об’єднань.

Статтею 25 Закону визначено, що припинення діяльності громадського об’єднання здійснюється: 1) за рішенням громадського об’єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об’єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації; 2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об’єднання.

Статтею 26 Закону встановлено, що громадське об’єднання має право у будь-який час прийняти рішення про припинення своєї діяльності (саморозпуск). Рішення про саморозпуск громадського об’єднання приймається у порядку, встановленому статутом цього об’єднання. Вищий орган управління, який прийняв рішення про саморозпуск громадського об’єднання, створює ліквідаційну комісію або доручає керівному органу здійснювати повноваження ліквідаційної комісії для проведення припинення громадського об’єднання як юридичної особи, а також приймає рішення щодо використання коштів та майна громадського об’єднання після його ліквідації відповідно до статуту.

Припинення діяльності громадської спілки не має наслідком припинення юридичних осіб – членів цієї спілки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 29 Закону припинення громадського об’єднання включає в себе як припинення внутрішньоорганізаційної діяльності громадського об’єднання, так й припинення громадського об’єднання як юридичної особи, яке відбувається в порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”.

Для державної реєстрації припинення громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, достатньо подати примірник оригіналу (або нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління про саморозпуск такого об’єднання.

Припинення діяльності громадського об’єднання зі статусом юридичної особи відбувається складніше, у два етапи:

1. На першому етапі приймається рішення про припинення громадського об’єднання.

Оформляється протокол, в якому члени організації обов’язково визначають ліквідатора (ліквідаційну комісію), реєстраційні номери облікових карток платників податків (або відомості про серію та номер паспорта – для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) та строк заявлення кредиторами своїх вимог, який складає від двох до шести місяців.

При цьому, протягом трьох днів з дня прийняття рішення необхідно подати документи для державної реєстрації;

2. На другому етапі відбувається державна реєстрація припинення громадського об’єднання.

Після закінчення визначеного строку заявлення вимог кредиторів подається заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Державна реєстрація припинення відбувається за умови відсутності заборгованості у контролюючих органів та незавершених виконавчих проваджень.