Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


24.06.22
1142 0 Друкувати

Бізнес закликає НБУ зняти деякі обмеження в роботі банківської системи

Європейська Бізнес Асоціація позитивно оцінює кроки Нацбанку завдяки яким, в тому числі, на початку війни вдалось втримати макроекономічну стабільність країни. Більше того, спільнота вітає прийняття законопроєкту № 7418 та очікує на обіцяне Урядом скасування валютних обмежень на здійснення валютних операцій за оплату товарів та послуг.

Водночас, в країні триває 120 день війни і наразі дуже важливим є максимальне відновлення бізнес та економічної активності в країні. Більше того, представники влади активно наголошують на такому відновленні. В той же час, варто зазначити, що стримуючими факторами та обмеженнями сприяти відновленню важко, зокрема, це стосується і питань роботи банківського сектору. Тож бізнес пропонує переглянути та змінити деякі регулювання, зокрема, в контексті змін до Постанови НБУ №18.

Так, варто скасувати обмеження щодо можливості придбання валютних коштів юридичними особами та їх транскордонного переказу для здійснення оплати товарів лише з Переліку товарів критичного імпорту, затвердженого постановою КМУ. Безумовно, до формування Переліку критичного імпорту є різні підходи, тим не менше, наразі це питання є стримуючим фактором, адже деякі напрямки бізнесу без придбання валюти для бізнесових потреб не мають можливості генерувати достатньо коштів, аби покривати навіть фіксовані витрати (до прикладу, оренду, заробітні плати, тощо). А отже, не зможуть функціонувати надалі.

Асоціація переконана, що на даному етапі для уникнення та припинення виробничих процесів підприємств оптимальним рішенням було б скасування Переліку критичного імпорту та зняття обмежень щодо розрахунків у валюті з тим, щоб підприємства, які ще мають можливість проводити зовнішньоекономічні операції, в тому числі метою отримання необхідної сировини та комплектуючих товарів широкого вжитку, могли продовжувати працювати, утримувати трудові колективи, сплачувати податки і наповнювати бюджет України в умовах війни.

Крім того, необхідно збільшити граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 180 календарних днів. Наразі строки розрахунків становлять 120 днів, що є недостатнім, оскільки час виробництва деяких видів товарів може сягати до двох-трьох місяців. Водночас, через порушення ланцюгів доставки збільшився і час на доставку товарів (у зв’язку із закриттям морських портів та північних, східних, південних пунктів пропуску).

В контексті пропозицій, які стосуються певних індустрій йдеться про необхідність скасувати обмеження щодо можливості розрахунків операторів поштового зв’язку з операцій з перерахування післяплати у гривнях / іноземній валюті, стягнутої з одержувачів міжнародних поштових відправлень на території України, відповідно до угод між оператором поштового зв’язку України та поштовими службами іноземних країн. Зазначені обмеження, як відмічають представники бізнесу, не дають можливості поштовим операторам України, які продовжують роботу в умовах воєнного стану, виконати свої зобов’язання перед іноземними поштовими операторами, в тому числі, призначеними поштовими операторами іноземних держав, щодо перерахування сум післяплати від одержувачів міжнародних поштових відправлень України, чим поштові оператори України фактично порушують не тільки умови зовнішньоекономічних контрактів, але й акти Всесвітнього поштового союзу, членом якого є Україна.

Водночас, серед пропозицій бізнесу – скасувати вимогу щодо призупинення банками-емітентами електронних грошей здійснення їх випуску, поповнення ними електронних гаманців та їх розповсюдження, зняти валютні обмеження для забезпечення можливості здійснення перестрахування у страховиків-нерезидентів (адже, наприклад, не маючи перестрахового захисту, страховики надалі не прийматимуть на страхування найризиковіші та найвартісніші об’єкти та відповідальність на території України, тощо), зняти валютні обмеження для міжнародних платіжних систем придбавати та переказувати іноземну валюту за кордон для повернення доходів, одержаних від діяльності в Україні.

Більше того, надати можливість корпоративним емітентам публічного боргу купувати іноземну валюту в Україні та перераховувати її за кордон для забезпечення виконання зобов’язань перед зовнішніми кредиторами – зараз бізнес не в змозі в повному обсязі виконувати зобов’язання по сплаті купонів за єврооблігаціями та кредитами, що може призвести до дефолту перед іноземними кредиторами.

Для збереження репутації надійного кредитора, бізнес (як Україна як країна) мають виконувати свої фінансові зобов’язання.

Закликаємо Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Голову НБУ Кирила Шевченко врахувати пропозиції бізнесу, аби економічний фронт можна було і надалі не лише втримувати, але й посилювати.

За матеріалами Європейська Бізнес Асоціація
Коментарі
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам