ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБІ УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У М. КИЄВІ
ЛИСТ
від 11.12.2015 р. № 18815/10/26-15-15-03-11
Що прощається боржнику при застосуванні договору про відступлення права вимоги
Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист <…>, що прощається боржнику при застосуванні договору про відступлення права вимоги та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
Взаємовідносини, що виникають при заміні кредитора у зобов’язанні регулюються ст. 512-519 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – ЦКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Підстави та випадки припинення зобов’язання визначені гл. 50 ЦКУ.
Так, відповідно до ст. 598 гл. 50 ЦКУ зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 гл. 50 ЦКУ).
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. IІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Нормами ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування у разі прощення кредитором зобов’язання боржника при застосуванні договорів з відступлення права вимоги та не передбачено окремої статті, яка регулює облік зазначених операцій.
Тобто, операції з врахування у складі витрат заборгованості, що прощається боржнику при застосуванні договору про відступлення права вимоги, обліковуються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 3 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV).
Зокрема, методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237.
Поряд з цим, слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових відносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів, що дозволяють детальніше ідентифікувати предмет звернення.
Слід зазначити, що ст. 36 ПКУ встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Заступник начальника Е.М. Пруднікова