ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
ЛИСТ
від 27.11.2015 р. № 1648/10/02-32-15-02-14
Щодо оподаткування суми коштів, яка виділяється платників податків з бюджету у вигляді капітальних трансфертів за кодом бюджетної класифікації 3210
Головне управління ДФС у Вінницькій області розглянуло звернення Особи 1 від 29.10.2015 року № 129 (вх. № 1168/10/02-32 від 02.11.2015 року) щодо оподаткування суми коштів, яка виділяється платників податків з бюджету у вигляді капітальних трансфертів за кодом бюджетної класифікації 3210.
Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
База оподаткування операції з постачання товарів/послуг визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ. При цьому до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До того ж згідно з пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ субсидії, дотації за рахунок бюджетів (крім тих, які надаються у майновій формі).
Відповідно до п. 1.6 розділу 1 Інструкції № 333, до платежів за кодом економічної класифікації видатків бюджету 3210 належать невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов’язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. До цієї категорії включаються також трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, акумульованих ними протягом ряду років або таких, які виникли в результаті надзвичайних обставин. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які мають одноразовий і нерегулярний характер як для надавача (донора), так і для їх отримувача (бенефіціара). Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення.
Враховуючи викладене, якщо отримання платником ПДВ коштів, які виділяються з бюджету у вигляді капітальних трансфертів за кодом бюджетної класифікації 3210, не передбачає постачання товарів/послуг чи компенсації втрат, пов’язаних з пошкодженням основного капіталу, то об’єкта оподаткування ПДВ при отриманні таких коштів не виникає.
За придбаними за рахунок капітальних трансфертів необоротними активами отримувач має повне право на податковий кредит, оскільки в Податковому кодексі України на цей рахунок жодних обмежень немає.
За загальними нормами отримувач трансферту може віднести до податкового кредиту суми ПДВ у разі придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів (пп. "б" п. 198.1 ст. 198 ПКУ). При цьому податковий кредит виникає на дату тієї події, що відбулася раніше (п. 198.2 ст. 198 ПКУ):
• дату списання коштів з банківського рахунка платника податків на оплату товарів/послуг;
• дату отримання платником податків товарів/послуг (основних засобів).
Крім того, з 01.07.2015 року податковий кредит відображають за всіма придбаннями товарів (робіт, послуг), незалежно від того, чи використовуються вони у господарській діяльності платника податків або в оподатковуваних ПДВ операціях. Далі платник податків нараховує податкові зобов'язання, якщо він використовує товари (роботи, послуги) у негосподарській діяльності або в неоподатковуваних ПДВ операціях на підставі відповідних норм п. 198.5 ст. 198 ПКУ.
Абзацами 1, 8 - 10 підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу V ПКУ встановлено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, передбачено статтею 138 розділу III Кодексу.
Крім того, слід зазначити, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-XIV, із змінами та доповненнями). Згідно з п.п. 5 п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затверджене Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 446/2011, Мінфін відповідно до покладених завдань здійснює нормативно-правове регулювання у сфері бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 52.5 статті 52 Кодексу контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень. За зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства (пункт 52.1 статті 52 Кодексу).
Таким чином, з питання формування у бухгалтерському обліку доходів та витрат при отриманні капітального трансферту по коду бюджетної класифікації 3210 доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Перший заступник начальника
ГУ ДФС у Вінницькій області
Р.В. Осмоловський