О порядке предоставления налоговой информации

   
   Державна фіскальна служба України за результатами розгляду Вашого звернення щодо порядку надання податкової інформації повідомляє таке.
   
   Згідно зі ст. 6 та ст. 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
   
   Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
   
   При організації роботи з питань надання інформації ДФС керується Податковим кодексом України (далі – Кодекс) та Законом України «Про інформацію» (далі – Закон).
   
   Статтею 20 Закону визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
   
   До публічної інформації з обмеженим доступом належить конфіденційна інформація, таємна та службова інформація.
   
   Водночас ст. 7 Закону встановлено, що конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ним порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
   
   Розпорядники інформації, визначені частиною першою ст. 13 Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
   
   Згідно зі ст. 16 Закону податкова інформація – сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.
   
   Відповідно до п. 17.1.9 ст. 17 Кодексу платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю.
   
   Також п.п. 21.1.6 п. 21.1 ст. 21 Кодексу встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов’язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.
   
   Згідно зі ст. 11 Закону та ст. 14 Закону України „Про захист персональних даних” не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.
   
   Пунктом 63.12 ст. 63 Кодексу встановлено, що інформація, яка збирається, використовується та формується органами доходів і зборів у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.
   
   Також частиною третьою ст. 10 Закону передбачено, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, вжити заходи щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб.
   
   При цьому згідно із п. 4 частини першої ст. 10 Закону кожна особа має право на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів.
   
   Голова

Р.М. Насіров