О предоставлении налоговой консультации [относительно порядка вручения акта (справки) по результатам документальной внеплановой проверки, проведенной в соответствии с подпунктом 78.1.11 пункта 78.1 статьи 78 НКУ, руководителю предприятия, который во время проведения такой проверки находился под стражей в следственном изоляторе

   
   
   Державна фіскальна служба України розглянула Ваш лист від [...] про надання податкової консультації щодо порядку вручення акта (довідки) (далі - акт) за результатами документальної позапланової перевірки, проведеної відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), керівнику суб'єкта господарювання, який під час проведення такої перевірки знаходився під вартою у слідчому ізоляторі, та в межах компетенції повідомляє таке.
   
   Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
   
   Відповідно до пунктів 86.3, 86.4 статті 86 Кодексу та пункту 2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 N 727, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за N 1300/27745, акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, а також посадовими особами платника податків або його законними представниками (керівником платника податків або уповноваженою ним особою).
   
   Після реєстрації акт документальної перевірки вручається особисто платнику податків або його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта документальної перевірки, посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.
   
   Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
   
   У разі коли пошта не може вручити платнику податків акт документальної виїзної перевірки через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову у прийнятті зазначеного акта, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, такий акт документальної виїзної перевірки надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 Кодексу для надіслання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Аналогічно платнику податків надсилається акт документальної невиїзної перевірки.
   
   Також слід зазначити, що згідно з пунктом 42.2 статті 42 Кодексу документи (у тому числі акт перевірки) вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
   
   Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника (пункт 45.2 статті 45 Кодексу).
   
   При цьому згідно з частиною 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
   
   Щодо представництва.
   
   Відповідно до статті 19 Кодексу платник податків веде справи, пов'язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків у податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.
   
   Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов'язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.
   
   Представник платника податків користується правами, встановленими цим Кодексом для платників податків.
   
   Відповідно до статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
   
   Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (пункт 3 статті 237 ЦКУ).
   
   Відповідно до статті 244 ЦКУ представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами).
   
   Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
   
   Згідно із статтею 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
   
   У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (стаття 1003 ЦКУ).
   
   Таким чином, нормами Кодексу визначені порядок та процедура вручення (надіслання) актів перевірок платникам податків. Окремого порядку та процедури щодо надіслання (вручення) актів перевірок платникам податків за результатами позапланових документальних перевірок, проведених згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, Кодексом не визначено.
   
   
   
   Голова

Р. М. Насіров