О представлении налоговой отчетности в случае, если хозяйственная деятельность плательщиком не проводилась

   
   
   
   Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист « » щодо подання податкової звітності у разі, якщо господарська діяльність платником не проводилась та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
   
   Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755–VI, із змінами і доповненнями, (далі – Кодекс) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
   
   Крім того, згідно з п. 46.2 Кодексу платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
   
   Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
   
   Згідно форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 879 у розділі «Відомості про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності» передбачено, зокрема, позначка про подання Звіту про фінансові результати (Форма №2).
   
   Враховуючи зазначене, у разі наявності у платника будь-яких показників, які підлягають декларуванню (в тому числі показників, які мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінансової звітності, що подається разом з декларацією), платники податку на прибуток зобов’язані подавати податкову декларацію та форми фінансової звітності у терміни передбачені п. 49.18 ст. 49 Кодексу.
   
   Що стосується питання визначення звітного періоду, слід зазначити наступне.
   
   Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Кодексу податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
   
   Згідно з п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:
   
   виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року;
   
   у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду;
   
   якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.
   
   Відповідно до п. 137.5. ст. 137 Кодексу річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
   
   а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
   
   б) виробників сільськогосподарської продукції;
   
   в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
   
   Крім того, повідомляємо, що ГУ ДФС у м. Києві направлено лист ДФС України щодо роз’яснення з питання, чи повинні суб’єкти господарювання подавати декларації з ПДВ та податку на прибуток у разі, якщо господарська діяльність платником не проводилась і відсутні показники, які підлягають декларуванню.
   
   Після отримання роз’яснення, ТОВ «Юридична компанія «Бі ен Сі» буде повідомлено додатково.
   
   Разом з тим, звертаємо увагу, що відповідно до п. 52.1 ст. 52 Кодексу,
   ГУ ДФС у м. Києві в силу наданих повноважень надає консультації у письмовій або електронній формі з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
   
   Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   Слід зазначити, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
   
   
   
   В.о. заступника начальника

І.М.Мірвелова