Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


  • Об отдельных вопросах применения положений Кодекса Украины об административных правонарушениях

Об отдельных вопросах применения положений Кодекса Украины об административных правонарушениях



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 29.05.2015 р. № 19220/7/99-99-10-03-02-17
   
ГУ ДФС в областях та м. Києві
   Міжрегіональне ГУ ДФС -
   ЦО з обслуговування великих платників

   
Щодо окремих питань застосування положень Кодексу України про адміністративні правопорушення

   Державна фіскальна служба України з метою належного дотримання вимог положень Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) ст. 1632, 1634, 1651 повідомляє таке.
   
   Порушення справи є начальною стадією провадження в справах про адміністративні проступки, в ході якого здійснюється притягнення порушників до адміністративної відповідальності. Завданнями цього провадження є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законодавством, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Воно ведеться відповідно КУпАП та деяких інших законодавчих актів з дотриманням ряду процесуальних принципів.
   
   Порушення справи становить цілий комплекс процесуальних дій, спрямованих на встановлення самої події правопорушення, його обставин, їх фіксацію та кваліфікацію. На цій стадії створюються умови для об'єктивного та швидкого розгляду справи, застосування до винного передбачених законодавством заходів впливу.
   
   Підставою для порушення адміністративної справи та попереднього з'ясування її обставин є вчинення особою діяння, яке містить в собі ознаки адміністративного правопорушення (фактична підстава). Проте фактичної підстави не завжди достатньо для того, щоб провадження у справі розпочалося. Для цього необхідна ще й формальна, процесуальна підстава, тобто інформація про правопорушення. Іншими словами, крім підстави для порушення справи про адміністративне правопорушення має бути ще й привід.
   
   В ст. 247 КУпАП наведено обставини, за яких адміністративна справа не порушується, а порушена справа підлягає закриттю: 1) відсутність події та складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП (не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення; по справах підвідомчих суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення; адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення; у разі відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття); 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, іншого законного рішення; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
   
   Процесуальним документом, який фіксує закінчення стадії порушення адміністративної справи, є протокол про адміністративне правопорушення (далі — Протокол). Він складається про кожне правопорушення, крім випадків, прямо передбачених законодавством.
   
   Протокол є єдиною формалізованою підставою для подальшого провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, наскільки грамотно він складений, залежить правильність розгляду справи по суті та обґрунтованість застосування стягнення. У Протоколі повинні міститися всі відомості, необхідні для правильного вирішення справи.
   
   Протокол, складається уповноваженою на те посадовою особою.
   
   Право складання Протоколів повинно бути зазначено в посадових інструкціях працівників.
   
   Якщо правопорушення вчинено кількома особами, то Протокол складається на кожну особу окремо.
   
   У Протоколі при його складанні обов'язково вказується частина відповідної статті КУпАП, згідно з якою настає адміністративна відповідальність.
   
   Якщо особа послідовно (одночасно) здійснила кілька адміністративних правопорушень, які у відповідності з чинним законодавством розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то на порушника складається один Протокол. У ньому зазначаються всі порушення і статті КУпАП або інший нормативний акт, який передбачає адміністративну відповідальність за вчинене порушення.
   
   Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в Протоколі.
   
   У разі розгляду справ різними органами (службовими особами) на кожне таке порушення складається окремий Протокол.
   
   У Протоколі зазначається дата і місце його складання, посада (спеціальне звання), прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка його склала.
   
   У розділі відомостей про особу, яка вчинила правопорушення, зазначається:
   
   - повністю (без скорочень) її прізвище, ім'я та по батькові;
   
   - число, місяць і рік народження, а також повна адреса місця народження;
   
   - громадянство;
   
   - найменування підприємства, установи, організації, де працює або навчається особа, та її посада. Якщо особа, яка вчинила правопорушення, не працює, то про це робиться відмітка;
   
   - фактичне місце проживання особи на час вчинення правопорушення;
   
   - відомості про реєстрацію місця постійного проживання;
   
   - відмітка, якщо особа притягується до адміністративної відповідальності повторно протягом року (12 місяців);
   
   - серія, номер паспорта, дата видачі й найменування органу, що його видав;
   
   - серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення, дата видачі й найменування підприємства, установи, організації, що його видали;
   
   - номер облікової картки платника податку.
   
   Усі реквізити Протоколу заповнюються розбірливим почерком українською (державною) мовою. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до Протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як Протокол підписаний особою, яка вчинила правопорушення, щодо якої він складений. У разі виявлення помилки допускаються виправлення за умови запису «Виправленому вірити» та підпису особи, що склала Протокол.
   
   При викладенні обставин правопорушення у Протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, щодо якої складається Протокол, та які положення законодавства цим порушено.
   
   Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до Протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові, а також адреси місць проживання.
   
   Уповноважена посадова особа зобов'язана ознайомити особу, щодо якої складається Протокол, зі змістом статті 63 Конституції України, з її правами і обов'язками, передбаченими статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Про ознайомлення з вищезазначеним особа, щодо якої складається Протокол, ставить у ньому свій підпис, а у разі відмови поставити підпис, про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом уповноваженої посадової особи.
   
   Особі, щодо якої складається Протокол, пропонується надати письмове пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення, яке вноситься до Протоколу і засвідчується підписом зазначеної особи.
   
   Пояснення та зауваження можуть додаватись до Протоколу окремо, про що робиться запис у цьому Протоколі.
   
   У разі відмови особи, щодо якої складається Протокол, від надання пояснень та зауважень за суттю вчиненого правопорушення уповноважена посадова особа вносить до нього відповідний запис, який засвідчується її підписом.
   
   Протокол підписується уповноваженою посадовою особою та особою, щодо якої складається Протокол, а також може підписуватись свідками та потерпілими у випадку їх наявності.
   
   У разі відмови особи, щодо якої складається Протокол, від підписання протоколу уповноважена посадова особа робить про це відповідний запис, який засвідчує своїм підписом та підписами свідків у випадку їх наявності.
   
   Особа, щодо якої складається Протокол, має право додати до Протоколу пояснення і зауваження щодо змісту Протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підпису.
   
   До протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
   
   Кожен документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства.
   
   Складений Протокол та інші матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, доцільно формувати у справу, яка оформляється в установленому порядку.
   
   Справи про адміністративні правопорушення, передбачені окремими статтями КУпАП та Законів України, розглядаються суддями місцевих судів відповідно до статті 221 КУпАП, в таких випадках справи про адміністративні правопорушення, супровідним листом органу, посадова особа якого склала Протокол, направляються до районного (міського, міськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
   
   Протокол складається у 2 примірниках, один з яких під розписку вручається особі, по відношенню до якої він був складений.
   
   Аналіз судової практики з приводу застосування адміністративного штрафу передбаченого статтями 1632, 1634, 1651 до посадових осіб суб'єктів господарювання свідчить, що посадові особи контролюючих органів при складанні протоколів про адміністративні правопорушення в більшості випадків допускають однотипні помилки, що зумовлені недотриманням вимог статей 38, 256, 268 КУпАП.
   
   Так, суди закриваючи провадження у справі виходять з такого:
   
   1. На момент вчинення правопорушення, особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення не була посадовою особою суб'єкта господарювання.
   
   Постановою апеляційного суду Харківської області від 29.11.2013 № 640/18652/13-п задоволено апеляційну скаргу Особи_1 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 1 листопада 2013 року.
   
   Задовольняючи апеляційну скаргу суд виходив з того, що за змістом ст. 1632 КУпАП суб'єктом цього правопорушення, а саме — неподання або несвоєчасного подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) є посадові особи відповідних підприємств, установ та організацій платників податків.
   
   Згідно складеного щодо Особа_1 протоколу про адміністративне правопорушення, воно охоплювалось періодом 30.09.2013 року — 23.10.2013 року.
   
   Однак, як вбачається з копії трудової книжки Особа_1, він 13 травня 2013 року був звільнений з посади директора ТОВ «Фаворит» на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, а отже на день проведення камеральної перевірки звітності з податку на прибуток по цьому підприємству не був відповідальним за своєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів, тобто суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 163-2 КУпАП.
   
   
   2. На момент складання протоколу закінчився строк визначений статтею 38 КУпАП.
   
   Постановою Апеляційного суд Одеської області від 02.03.2015 по справі № 523/20297/14-п задоволено апеляційну скаргу Особа_2 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 31.12.2014 року.
   
   Задовольняючи апеляційну скаргу суд виходив з того, що відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
   
   Частина 2 статті 38 КУпАП передбачає, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
   
   Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 489478, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1632 КУпАП було вчинено Особа_2 15.09.2014 р., у той час як постанову суду було винесено 31.12.2014 р., тобто з моменту вчинення правопорушення до моменту притягнення до відповідальності та накладення стягнення пройшло більше трьох місяців, тому провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
   
   
   3. Неправильна кваліфікація правопорушення
   
   Постановою Апеляційного суду Одеської області від 10.02.2015 по справі № 639/11593/14-п задоволено апеляційну скаргу Особа_2 на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 грудня 2014 року
   
   Задовольняючи апеляційну скаргу суд виходив з того, що суд визнав встановленими обставини, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення відносно Особа_3, у якому зазначено про порушення нею порядку ведення податкового обліку. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ст. 1631 КУпАП. Орган податкового контролю кваліфікував дії Особа 3 за ч. 1 ст. 1632 КУпАП, яка передбачає неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
   
   Можливість перекваліфікації дій правопорушника КУпАП не передбачена. Протокол про адміністративне правопорушення відносно Особа_3 за інше порушення податкового законодавства, як єдина підстава для притягнення особи до адміністративної відповідальності, не складався що, у розумінні положень ст. ст. 254, 256, 257, 279, 294 КУпАП, позбавляє суд апеляційної інстанції, в межах провадження у справі за ч. 1 ст.1632 КУпАП, надати оцінку діям ОСОБА_3 щодо неправомірного, на думку автора протокола, та віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ, що призвело до заниження ПДВ декларації за липень 2014 року на суму 58999,94 грн.
   
   Постановою апеляційного суду Полтавської області від 26.03.2015 по справі № 552/7999/14-п задоволено апеляційну скаргу Особа_2 на постанову судді Київського районного суду м. Полтава від 24 грудня 2014 року
   
   Задовольняючи апеляційну скаргу суд виходив з того, що під час апеляційного перегляду була допитана як свідок Особа_5 старший державний інспектор відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, яка підтвердила проведення нею камеральної перевірки та складання за її результатами акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення. Одночасно свідок повідомила, що висновок про несвоєчасне подання платіжного доручення Особа_2 вона зробила, оскільки нею було встановлено несплату ТОВ «Оптібур» податкового зобов'язання за листопад 2014 року — 10 431 грн.
   
   Через велику завантаженість в роботі вона не перевіряла чи подавав Особа_2 як посадова особа ТОВ «Оптібур» до банківської установи платіжне доручення у встановлений строк, а саме до 30.11.2014.
   
   З наданого Особа_2 платіжного доручення № 5 видно, що 28.11.2014 ТОВ «Оптібур» було подано платіжне доручення до ПГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» на перерахування податку на прибуток — 10 431 грн., тобто до граничного терміну сплати — З0.11.2014, визначеного у акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 7852/16-01-15-03/38609976 від 17.12.2014.
   
   
   4. В протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито суть адміністративного правопорушення, а саме, не зазначені конкретні дії посадової особи.
   
   Постановою апеляційного суду Полтавської області від 03.11.2014 по справі № 552/4444/14-к частково задоволено апеляційну скаргу прокурора Київського району м. Полтава на постанову Київського районного суду м. Полтава від 22.07.2014 року.
   
   Закриваючи провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1634 ч. 1 КУпАП, суд виходив з того, що відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 1634 КУпАП відповідальність за нею настає за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
   
   Згідно протоколу про адміністративне правопорушення головним державним ревізором-інспектором встановлено, що Особа_2 вчинила порушення п. п. 164.2.17, п. 164.2 ст. 164; п. п. 170.1.9, п. 170.1 ст. 170; п. 176.2 ст. 176 ПК України, у результаті чого платнику визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів на суму 2358,79 грн., в тому числі по звітних періодах: липень 2013 року — 141,18 грн., березень 2013 року — 908,80 грн., грудень 2013 грн. — 1308,81 грн.
   
   З приписів п. 164.2 ст. 164 ПК України вбачається, що ним передбачені види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
   
   Підпунктом 170.9.1 пункту 170.9 статті 179 ПК України встановлюється, що податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а п. 176.2. ст. 176 ПК України визначені особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів та їх зобов'язання.
   
   Отже, з формулювання обставин правопорушення викладених у протоколі неможливо зробити висновок про те, яке саме порушення, передбачене диспозицією ст. 1634 КУпАП вчинив платник податку:
   
   — неутримання до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів;
   
   - неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів;
   
   - перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій.
   
   Не містяться такі дані і у наданому акті про результати перевірки від 26 червня 2014 року та поясненні до нього, а інші докази у справі відсутні (а. с. 1-5).
   
   
   5. Неправильне визначення суб'єкта правопорушення
   
   Постановою апеляційного суду Київської області від 17.06.2014 у справі № 357/5384/14-п задоволено апеляційну скаргу Особа_2 на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2014 року.
   
   Задовольняючи апеляційну скаргу суд виходив з того, що згідно протоколу № 53 серія АА № 731981 від 15 квітня 2014 року було проведено перевірку фізичної особи Особа_2 та виявлено порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 17515 грн. 21 коп. за грудень 2011 року, своїми діями скоївши правопорушення передбачене ч. 1 ст. 1634 КУпАП.
   
   Суб'єктом зазначеного правопорушення можуть бути посадові особи підприємств, установ та організацій, а також громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, стосовно своїх найманих працівників.
   
   Разом з тим, як вбачається з Акту № 898/17-3/34/1 від 07.04.2014 наданого в судовому засіданні представником Особа_2 — Особа_3, Білоцерківська ОДПІ прийшла до висновку, що — Особа_2 у 2011 році отримала дохід у вигляді додаткового блага та допустила заниження податку на доходи фізичних осіб.
   
   Тобто у даному випадку Особа_2 виступає не як суб'єкт підприємницької діяльності, а як фізична особа, яка не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 1634 КУпАП.
   
   Відповідальність фізичних осіб, у разі неподання або несвоєчасного подання декларацій про доходи передбачена ст. 1641 КУпАП.
   
   6. Окремо слід зазначити, що існують випадки порушення посадовими особами контролюючих органів інших положень КУпАП.
   
   Так, статтями 221, 2342 КУпАП визначено повноваження районних, районних у місті, міські чи міськрайонних судів та контролюючих органів відповідно, стосовно розгляду справ про адміністративні правопорушення.
   
   Контролюючі органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, пов'язані з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 1651).
   
   Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.10.2014 у справі № 487/10094/14-п матеріали справи про адміністративне правопорушення при притягнення до відповідальності Особа_3 за частиною 1 статті 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернуто Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва головного Управління Міністерства доходів і зборів України.
   
   При винесенні постанови суд виходив з наступного.
   
   Дії Особа_1 кваліфіковано особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення як порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тобто за частиною 1 статті 165 і КпАП України.
   
   Статтею 221 КпАП України передбачений передбачений перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких підвідомчий районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам (суддям). З вказаної норми вбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені статтею 1651 КпАП України не підвідомчий суду.
   
   В той же час, згідно положень статті 2342 КпАП України вбачається, що розгляд справ, пов'язаних із порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванні підвідомчий органам доходів і зборів.
   
   В інших випадках посадовими особами контролюючого органу складається протокол про адміністративне правопорушення за декількома статтями КУпАП, незважаючи на ту обставину, що право розгляду належить до компетенції різних органів.
   
   Так, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва направлено матеріали до Шевченківського районного суду м. Києва про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 1634, 1651 КУпАП Особа_1.
   
   Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 19.01.2015 року № 761/227/15-п провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків визначених статтею 38 КУпАП.
   
   
   Зважаючи на викладене, з метою недопущення порушення положень Кодексу України про адміністративні правопорушенні зобов'язую довести зазначений лист до відома та врахуванні в роботі підпорядкованих контролюючих органів під час складання протоколів про адміністративні правопорушення.
   
   Директор Департаменту правової роботи
С. О. Міняйло

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам