Об отражении в налоговом учете операций по списанию материальных ценностей в связи с невозможностью признания их активом

   
   
   Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист щодо відображення в податковому обліку операцій зі списання матеріальних цінностей у зв’язку з неможливістю визнання їх активом і повідомляє.
   
   Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
   
   Розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці по витратах при списанні матеріальних цінностей у зв’язку з неможливістю визнання їх активом.
   
   Отже, операції зі списання матеріальних цінностей відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
   
   Оскільки регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), з питання списання матеріальних цінностей у зв’язку з неможливістю визнання їх активом та відображення у бухгалтерському обліку, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
   
   Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
   
   придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
   
   придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
   
   Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
   
   Згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
   
   Враховуючи викладене, при списанні запасів та готової продукції (для товарів, необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання суми податку були включені до складу податкового кредиту) в зв’язку з тим, що вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, платник податку не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, повинен здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою, скласти зведену податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації.
   
   База оподаткування при списанні таких товарно-матеріальних цінностей визначається виходячи з вартості їх придбання.