Относительно налогового отчетного периода и отчетности по налогу на прибыль в состоянии ликвидации

   
   
   Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з ОВП розглянуло лист та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
   
   Згідно п. 137.4 статті 137 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) щодо порядку обчислення податку на прибуток підприємств податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу. Податковий (звітний) рік для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року.
   
   Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) року), останнім податковим (звітним) роком вважається період, на який припадає дата ліквідації (пп. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 Кодексу)
   
   Порядок ліквідації банків визначається Законами України від 07 грудня 2000 року N 2121-ІІІ "Про банки та банківську діяльність" та від 23 лютого 2012 року N 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
   
   Процедура ліквідації банку здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) після прийняття рішення Національним банком України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
   
   Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
   
   Відповідно до п. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання контролюючим органам документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає контролюючим органам звітність за останній звітний період.
   
   Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання контролюючим органам (п. 11 ст. 111 ЦКУ).
   
   Податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
   
   Враховуючи вищенаведене, після завершення розрахунків з кредиторами, до зняття з реєстрації в контролюючому органі та скасування реєстрації юридичної особи, така юридична особа, в особі ліквідатора, є платником тих податків та зборів, щодо яких виникає об’єкт оподаткування. При цьому ліквідатор повинен подати податкову декларацію до контролюючого органу за основним місцем обліку або за неосновним місцем обліку за звітний період, на який припадає дата такої ліквідації.
   
   Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.
   
   Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), форма якого встановлена Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. N 73, містить окремий рядок "Фінансовий результат до оподаткування" (прибуток - рядок 2290 або збиток - рядок 2295). Такий фінансовий результат до оподаткування є різницею між визнаними за звітний період доходами та витратами та не включає інший сукупний дохід.
   
   Для відображення банком аналогічного показника діяльності за звітний період передбачено рядок "Прибуток/(збиток) до оподаткування" у Звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід банка (Звіті про прибутки і збитки, якщо він складається окремо), форма якого визначена Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.10.2011 р. N 373 (далі - Інструкція).
   
   До складу іншого сукупного доходу відносяться статті доходів і витрат, що не визнаються у складі прибутку або збитку, а саме: результати переоцінки основних засобів та нематеріальних активів, накопичені курсові різниці від перерахунку фінансової звітності господарської одиниці за межами України, результати переоцінки фінансових активів у портфелі банку на продаж, результати переоцінки хеджування грошових потоків, частка іншого сукупного доходу асоційованої компанії, актуарні прибутки (збитки) за пенсійними планами з визначеними виплатами.
   
   Державна фіскальна служба України згідно листа N 16713/5/99-99-19-02-02-16 від 10.07.2015 р. погоджується з тим, що значення рядка "Прибуток/(збиток) до оподаткування" Звіту має використовуватися банками як фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) з метою обрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, оскільки саме показники Звіту про прибутки та збитки відображають досягнуті фінансові результати діяльності, у той час, як показники іншого сукупного доходу використовуються для прогнозування можливих майбутніх фінансових результатів.
   
   Згідно з п. 49.2 Кодексу зареєстрований платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.