Относительно НДС

   
   
   Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з ОВП розглянуло лист щодо податку на додану вартість та формування податкового кредиту та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
   
   1. Підставою для нарахування сум податку на додану вартість (далі - податок), що відносяться до податкового кредиту (далі - ПК) без отримання податкової накладної, також є документи, визначені п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ).
   
   Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
   
   - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
   
   - дата отримання платником податку товарів/послуг.
   
   Відповідно до п. 3 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 р. N 841 "Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання" (далі - Порядок N 841), Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі - Звіт), подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.
   
   При цьому, якщо під час службового відрядження платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження. Відрядженій особі - платнику податку, який застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку Звіту не перевищив десяти банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може продовжити такий строк до двадцяти банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами) (абзац четвертий п. 3 Порядку N 841).
   
   Згідно з п. 6 Порядку N 841 Звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.
   
   Оскільки документи, що підтверджують витрати понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, подаються разом зі Звітом, то датою формування податкового кредиту на підставі податкової накладної та інших документів, які дають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної, є дата подання авансового звіту.
   
   2. Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
   
   При цьому порушення порядку заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).
   
   Отже, сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, в обов’язкових реквізитах заголовної частини якої допущено помилки і які виправлено шляхом складання розрахунку коригування, може бути включена до складу податкового кредиту після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН, але не пізніше 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.
   
   Якщо розрахунок коригування складено з метою виправлення помилок у необов’язкових реквізитах податкової накладної, суми ПДВ по якій були попередньо включені до складу податкового кредиту, при цьому обсяги постачання товарів/послуг та відповідно сума податкового кредиту покупця не змінилися, то підстав для коригування податкового кредиту у декларації з ПДВ та відповідно заповнення розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1) (додаток 1) немає.
   
   3, 4. Відповідно до п. 201.11 ст. 201 ПКУ підставою для нарахування сум податку на додану вартість (далі - ПДВ), що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, зокрема, є:
   
   а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
   
   б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);
   
   в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;
   
   г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
   
   У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми. Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум ПДВ встановлює Кабінет Міністрів України.
   
   Пунктом 201.11 ст. 201 ПКУ зазначено, що платник податку веде реєстр документів, зазначених у підпунктах "а" - "в" п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
   
   Отже, відповідно до пункту 201.11 статті 201 ПКУ транспортний квиток (посадочний документ ж/д вокзалу та документ на проїзд автовокзалу, в якому зазначено, що це квиток і також фіскальний чек) є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної.
   
   5. Правила формування податкового кредиту та вимоги до його документального підтвердження встановлені ст. 198 та ст. 201 ПКУ.
   
   Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
   
   Згідно із загальним правилом (п. 201.10 ст. 201 ПКУ) реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання, але не пізніше 180 календарних днів від дати їх складання.
   
   Порушення порядку заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
   
   Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ визначено, що розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
   
   Сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, в обов’язкових реквізитах заголовної частини якої допущено помилки і які виправлено шляхом складання розрахунку коригування, може бути включена до складу податкового кредиту після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН, але не пізніше 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.
   
   Отже, враховуючи те, що назва покупця є одним з обов’язкових реквізитів податкової накладної, підприємство коригує ПК шляхом подання уточнюючого розрахунку до декларації за період в якому було відображено ПК. А право на відображення ПК за "помилковою" податковою накладною виникає в періоді реєстрації розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому такий ПК відображається у рядку 10 декларації з ПДВ.