Относительно платы за землю в случае, когда нормативно-денежная оценка земель не проведена (в пределах населенного пункта)

   
   Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників розглянуто лист, за результатом розгляду та в межах своїх повноважень повідомляємо наступне.
   
   Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
   
   Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (пп. 14.1.125 ПКУ).
   
   Ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують органи місцевого самоврядування, виходячи із ставок податку, встановлених п. 275.1 ст. 275 ПКУ, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, встановлених п. 275.2 ст. 275 ПКУ.
   
   Згідно з п. 271.1 ст. 271 ПКУ базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
   
   Статтею 289 ПКУ встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
   
   Управління у сфері оцінки земельних ділянок здійснює Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
   
   З метою отримання інформації щодо розміру нормативної грошової оцінки землі та рішень міських рад, якими затверджена технічна документація необхідно звернутись до відповідних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин.
   
   Згідно з пп. 12.3.5 пп. 12.5 ст. 12 ПКУ, у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
   
   Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період).
   
   В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 271.2 ст. 271 ПКУ).
   
   Отже, якщо рішення органів місцевого самоврядування щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, прийнято та офіційно оприлюднене відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня поточного року, то норми такого рішення застосовуються з 01 січня наступного бюджетного року (з початку планового періоду).
   
   У разі оприлюднення рішення органів місцевого самоврядування щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, після 15 липня поточного року, то норми такого рішення застосовуються з 01 січня бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
   
   Так, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ст. 274 ПКУ).
   
   Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності).
   
   Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) (п. 274.2 ст. 274 ПКУ).
   
   Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п. 277.1 ст. 277 ПКУ).
   
   З огляду на викладене, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування необхідно провести інвентаризацію земельних ділянок і землекористувачів та організувати роботу щодо оформлення права землекористування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України.
   
   Обов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", а періодичність проведення - статтею 18 цього Закону: не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
   
   Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на п’ять - сім років, розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, - не рідше ніж один раз на п’ять - сім років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на сім - десять років.
   
   Своєчасне проведення (повторної) нормативної грошової оцінки земельних ділянок у населених пунктах України у терміни, визначені чинним законодавством, - джерело додаткових надходжень до місцевого бюджету з плати за землю.
   
   За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.
   
   Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок підлягає державній експертизі відповідно до закону.
   
   Технічна документація земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується відповідними сільськими, селищними, міськими радами, а земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - відповідними районними радами.
   
   Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. На їх підставі суб’єкти господарювання - власники землі та землекористувачі обчислюють суму податкового зобов’язання з плати за землю та відображають її у податковій звітності.
   
   Довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки подається до відповідного органу ДФС платниками плати за землю (крім громадян) разом з декларацією по платі за землю у разі запровадження або затвердження нової нормативної грошової оцінки, а також при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю).
   
   Підставою ж для нарахування земельного податку згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПКУ є дані Державного земельного кадастру.
   
   Також згідно з листом-роз’ясненням Державної фіскальної служби України "Щодо справляння місцевих податків і зборів у 2015 році" N 1816/7/99-99-15-03-01-17 від 22.01.2015 року "місцеві ради на виконання вимог чинного законодавства повинні обов’язково визначити ставки земельного податку та перелік пільг із його сплати".
   
   Відповідно до п. 284.1 ст. 284 ПКУ віднині "органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території".
   
   Дані щодо розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок власники земельних ділянок та землекористувачі можуть отримати в підпорядкованих органах Держземагенства України, які ведуть державний земельний кадастр і забезпечують повноту та достовірність відомостей про всі земельні ділянки.
   
   Податковим кодексом України не передбачено обов’язковості щорічного надання платником земельного податку довідки про розмір нормативної грошової оцінки його земельної ділянки. Така довідка відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ в обов’язковому порядку надається лише в окремих випадках: при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника земельного податку), а надалі - у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки.
   
   При цьому ПКУ не обумовлено надання разом із податковою звітністю із земельного податку оригіналу чи копії довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
   
   Отже, щороку при поданні податкової декларації із земельного податку не потрібно надавати до відповідного податкового органу довідку (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а подавати оригінал чи копію такої довідки (у визначених законодавством випадках) - вирішує платник.
   
   Отже, якщо ж органи місцевого самоврядування не оприлюднять і не нададуть у встановлені чинним законодавством терміни відповідному контрольному органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та пільг зі сплати земельного податку юридичним та фізичним особам, плата за землю в 2015 році справлятиметься відповідно до вимог п. 12.3 ст. 12 ПКУ із застосуванням ставок попереднього року та з урахуванням відповідного коефіцієнта індексації.
   
   Для отримання кваліфікованої та вичерпної відповіді на Ваше запитання рекомендуємо письмово звернутися до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки з наданням відповідних документів.