Относительно правомерности применения упрощенной системы налогообложения физическим лицом - предпринимателем плательщиком единого налога второй группы, предоставляющим услуги в сфере организации питания юридическому лицу - неплательщику единого налога

   
   Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо правомірності застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою - підприємцем платником єдиного податку другої групи, яка надає послуги у сфері організації харчування юридичній особі - неплатнику єдиного податку, та відповідно до вимог ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) надає податкову консультацію.
   
   Відповідно до ст. 42 глави ІV Господарського кодексу України (далі - ГКУ) підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
   
   На сьогодні для фізичних осіб - підприємців існує дві системи оподаткування доходів, одержуваних від здійснення підприємницької діяльності, кожна з яких регулюється окремими статтями Кодексу і має певні обмеження та переваги, а також різний порядок оподаткування таких доходів, ведення обліку доходів і витрат.
   
   Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено гл. 1 р. XIV Кодексу.
   
   Згідно зі ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів.
   
   Підпунктом 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу передбачено, що суб’єкти господарювання можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на другій групі платників єдиного податку та здійснювати господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб, обсяг доходу не перевищує 1500 тис. грн.
   
   Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платника єдиного податку.
   
   Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
   
   Сторонами договору про надання послуг виступають замовник (послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач).
   
   Отже, нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є складним зобов'язанням, що складається з двох зобов'язань: правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов'язку, та правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
   
   Враховуючи зазначене, якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа - неплатник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені Кодексом, для другої групи платників єдиного податку, але за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку.