Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


  • Относительно расчета банковского резерва, сформированного в связи с обесцениванием (уменьшением полезности) активов

Относительно расчета банковского резерва, сформированного в связи с обесцениванием (уменьшением полезности) активов



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС - ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС З ОБСЛУГОВУВАННЯ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ
   
   ЛИСТ
   
   від 04.11.2015 р. N 24617/10/28-10-06-11
   
   Щодо розрахунку банківського резерву, сформованого у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів

   Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників розглянуло лист, за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
   
   Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015 р., розділ III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) викладено у новій редакції.
   
   Відповідно до пп. 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 ПКУ банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв, сформований у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 - 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ.
   
   Використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених пп. 139.3.3 та 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ (пп. 139.3.2 п. 139.3 ст. 139).
   
   Згідно з пп. 139.3.3 п. 139.3 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
   
   1) на перевищення розміру резерву станом на кінець податкового (звітного) періоду, над лімітом, який визначається як менша з двох величин:
   
   а) 20 відсотків (на період з 1 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року - 30 відсотків, на період з 1 січня 2016 року до 31 грудня 2016 року - 25 відсотків) сукупної балансової вартості активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшеної на суму резерву за такими активами згідно з даними фінансової звітності за звітний період;
   
   б) величина кредитного ризику за активами, визначена на кінець звітного (податкового) періоду відповідно до вимог органу, що регулює діяльність банків, або органу, що регулює діяльність небанківських фінансових установ.
   
   У разі якщо орган, що регулює діяльність банків, або орган, що регулює діяльність небанківських фінансових установ, не встановлює вимог до визначення кредитного ризику, ліміт визначається згідно з п. "а" цієї частини підпункту.
   
   Коригування фінансового результату до оподаткування звітного періоду не здійснюється у розмірі зазначеного перевищення резерву, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах;
   
   2) на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, крім суми, що списується за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв’язку з перевищенням над лімітом.
   
   Підпунктом 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ визначено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:
   
   1) на суму списання активу, який відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, у розмірі, що відшкодовується за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв’язку з перевищенням над лімітом;
   
   2) на суму списання у попередніх звітних періодах активу, який у звітному періоді набув ознак, визначених пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
   
   3) на суму зменшення витрат від розформування (зменшення) тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв’язку з перевищенням над лімітом;
   
   4) на суму доходів (зменшення витрат) від погашення заборгованості, списаної за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв’язку з перевищенням над лімітом.
   
   Підпунктом 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ наведено ознаки, які визначають, що вважається безнадійною заборгованістю для цілей застосування ПКУ, зокрема:
   
   а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
   
   б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
   
   в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
   
   г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах;
   
   ґ) заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб). Така заборгованість визнається безнадійною у разі, якщо відповідні заходи, передбачені законодавством України, які вживав кредитор, не призвели до її стягнення;
   
   д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією;
   
   е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;
   
   є) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
   
   ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.
   
   Тобто, з 01.01.2015 року банки визнають для оподаткування резерв, сформований у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 - 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 ПКУ.
   
   Водночас відповідно до п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ "Перехідні положення" ПКУ станом на 1 січня 2015 року банк зобов'язаний здійснити перерахунок резерву у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів.
   
   Резерв, сформований банком у зв’язку із зменшенням корисності активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності станом на кінець 2014 року, у сумі, що не перевищує ліміт у розмірі 30 відсотків вартості, яка розраховується як сукупна балансова вартість активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшена на суму резерву за такими активами, згідно з даними фінансової звітності за 2014 рік, вважається резервом на 1 січня 2015 року, визнаним для оподаткування. Сума перевищення резерву над таким лімітом не змінює об'єкт оподаткування поточного або попередніх податкових (звітних) періодів, у тому числі не збільшує та не зменшує фінансовий результат до оподаткування, та вважається перевищенням резерву, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах.
   
   Позитивна (від'ємна) різниця між резервом, розрахованим відповідно до розд. III ПКУ на кінець 2014 року, та резервом на 1 січня 2015 року, визнаним для оподаткування згідно з п. 21 підрозд. 4 розд. ХХ "Перехідні положення" ПКУ, збільшує (зменшує) фінансовий результат до оподаткування рівними частками протягом трьох років.
   
   У розрахунок різниць згідно з пп. 139.3.5 п. 139.3 ст. 139 розд. III ПКУ не враховуються суми фактичної оплати банком наданих фінансових гарантій за рахунок резерву, включеного до витрат згідно з ПКУ до 1 січня 2015 року.
   
   Згідно з п. 3 р. I Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. N 73 (далі - П(С)БО 1) активами є ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
   
   Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України від 16.07.1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" із змінами та доповненнями (далі - Закон N 996) регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (Міністерством фінансів України), який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
   
   При цьому, порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності (частина 3 статті 6 Закону N 996).
   
   Отже, з питання практичного застосування показників фінансової звітності відповідно до національних стандартів та міжнародних стандартів фінансової звітності, балансових рахунків бухгалтерського обліку в операціях з формування банківського резерву у зв’язку з знеціненням активів, слід звертатися до Міністерства фінансів України та Національного банку України.

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам