Относительно расчетов по договору между субъектами хозяйствования, которые зарегистрированы и находятся на учете в Украине и тех, которые зарегистрированы и находятся на учете на территории СЭЗ «Крым»

   
   Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло звернення «» щодо розрахунків за договором між суб’єктами господарювання, які зареєстровані та перебувають на обліку в Україні та тих, що зареєстровані та перебувають на обліку на території ВЕЗ «Крим» і в межах своїх повноважень повідомляє.
   
   Відповідно до підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.
   
   Норми цього підпункту поширюються також на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб'єкти операції платниками податку.
   
   Тобто застосування підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 Кодексу можливе за умови одночасного виконання наступних вимог:
   
   передача повинна здійснюватися на безоплатній основі;
   
   операція повинна здійснюватися між двома платниками ПДВ або між двома юридичними особами;
   
   передача повинна відбуватися виключно у державну чи комунальну власність;
   
   операція повинна здійснюватися на підставі прийнятого відповідного рішення уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
   
   Відповідно до абз. 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року № 2456–VІ із змінами та доповненнями (далі – Бюджетний кодекс), бюджетні установи – органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
   
   Пунктом 133.4 ст. 133 розд. IІІ Податок на прибуток ПКУ встановлено, що не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
   
   Відповідно до пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
   
   утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
   
   установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
   
   установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
   
   внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
   
   До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені бюджетні установи (абз.2 пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).
   
   Отже, у разі, якщо бюджетна організація, внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, установчі документи якої відповідають вимогам пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, то зазначена організація не є платником податку на прибуток.
   
   Разом з цим, встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені установчими документами, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм цього Кодексу. Податкові зобов'язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення (пп. 133.4.4 п.133.4 ст.133 ПКУ).
   
   У разі, якщо бюджетна організація безоплатно отримала основні засоби від державного підприємства та є платником податку на прибуток (не внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій), то об’єкт оподаткування від зазначеної операції визначається відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, а саме: об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
   
   Абзацем 2 п. 56.2 ст. 56 Бюджетного кодексу встановлено, що бюджетні установи ведуть бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Міністерством фінансів України.
   
   Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 92).
   
   Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених пунктом 8 Положення (стандарту) 7 (п. 10 Наказу № 92).
   
   Відповідно до п. 13 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказам Міністерства фінансів України від 30.09.2003 року № 561 із змінами та доповненнями, первісною вартістю безоплатно отриманих основних засобів є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, зазначених у пункті 11. На справедливу вартість безоплатно отриманих об'єктів основних засобів збільшується сальдо додаткового капіталу.
   
   Згідно з абз. 2 п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 із змінами та доповненнями, якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.
   
   Крім того, слід зазначити, що оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.
   
   Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.