Относительно соответствия договоров добровольного медицинского страхования требованиям п.п. 14.1.52¹. п.14.1 ст.14 НКУ

   
   Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо відповідності договорів добровільного медичного страхування вимогам п.п. 14.1.52¹. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) і повідомляє.
   
   Відповідно до п.п. 136.2.2 п.136.2 ст.136 Кодексу під час провадження страхової діяльності юридичних осіб - резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставки податку на дохід встановлюються, зокрема, у розмірі 0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52¹, 14.1.52² і 14.1.116 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.
   
   Згідно з п.п. 14.1.52¹. п.14.1 ст.14 Кодексу договір добровільного медичного страхування – договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров'я у разі настання страхового випадку, пов'язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.
   
   Отже, з ціллю застосування положень Кодексу вживається поняття «договір добровільного медичного страхування», визначене п.п.14.1.52¹. п.14.1 ст.14 Кодексу.
   
   Таким чином, договір, за яким страхова виплата здійснюється безпосередньо установам асістансу або страхувальнику – фізичній особі при пред’явленні нею підтверджуючих документів із закладів охорони здоров’я, не вважається договором добровільного медичного страхування, що підпадає під дію п.п.14.1.52¹. п.14.1 ст.14 Кодексу.