Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (лист ДФС від 27.06.2017 р. № 848/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 27.06.2017 р. № 848/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на запит Товариства щодо порядку справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), повідомляє.

Товариство поінформувало, що до березня 2017 року володіло на центральному міському ринку об’єктом нежитлової нерухомості загальною площею 93,4 кв. метра. Товариство вважає, що на таке майно поширюється норма пп. "е" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу щодо виключення із об’єкта оподаткування об’єктів нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках.

Товариство запитує, чи повинно воно було сплачувати Податок за цей об’єкт нежитлової нерухомості до березня 2017 року.

Товариство наголошує, що пп. "е" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу право застосування ним податкової преференції в словах визначається словами "та на ринках".

Єдине чинне визначення терміну "ринок" містять Правила торгівлі на ринках, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 р. N 57/188/84/105.

Зокрема, ринком вважається "суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій".

Таким чином, одним із можливих визначень слів "та на ринках" може бути перебування об’єктів нерухомості у власності суб’єктів господарювання, що утворені та зареєстровані в установленому порядку як ринки і належать до категорій суб’єктів господарювання малого та середнього бізнесу.

При цьому перебування об’єкта нерухомого майна у межах відведеної земельної ділянки ринку, у власності інших суб’єктів господарювання, ніж ті, що створені та зареєстровані як ринок, для ідентифікації розміщення саме в межах земельних ділянок, що виділені для облаштування ринку, має бути підтвердженим відповідно зареєстрованою цивільно-правовою угодою про право платного користування земельною ділянкою під таким об’єктом нерухомого майна.

Разом з тим, оскільки зазначений у пп. "е" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу термін "мала архітектурна форма" встановлює обмеження застосування податкової преференції об’єктами нежитлової нерухомості, площею 30 кв. м, на будь-якій за місцезнаходженням земельній ділянці, у тому числі земельній ділянці, відведеній для організації ринку, то, зважаючи на приписи пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Кодексу, норма уточнення щодо виключення із об’єкта оподаткування Податком об’єктів нежитлової нерухомості "на ринках" може бути поширеною на об’єкти нежитлової нерухомості елементів торгової мережі ринку, площа яких не перевищує площі малої архітектурної форми.