Про условия пребывания на едином налоге

   

   

   Звертаємо увагу, що Ваш запит не містить достатньої інформації щодо вашої господарської діяльності, отже, ГУ ДФС у м. Києві надає податкову консультацію виходячи із загальних вимог діючого законодавства.

   Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ).

   Згідно статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пп. 297.1 ст. 297 ПКУ.

   Згідно з п.291.4 ст.291 ПКУ, до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

   не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

   Відповідно до п.п. 296.5.5 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл. 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

   Згідно з п.п. 5 п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у п.п. 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.

   Відповідно до частини 9 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у п.п. 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

   З урахуванням норм п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкту господарювання потрібно подати до контролюючого органу заяву не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року), з якого він відповідно до вимог п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ повинен перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

   Отже, якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку порушують умови, визначені ПКУ щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, то такі платники зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснене порушення, перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

   Окрім того, вказані фізичні особи – підприємці в податковій декларації платника єдиного податку додатково повинні відобразити окремо доходи, отримані від здійснення операцій, які не дають права на застосовування спрощеної системи оподаткування, та застосувати до них ставку єдиного податку в розмірі 15 відсотків.

   Додатково повідомляємо, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється ст. 177 ПКУ. Доходи фізичних осіб – підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 Кодексу (п.177.1 ПКУ).

   Також, відповідно до підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розд. XX ПКУ з доходів визначених статтею 163 ПКУ, сплачується військовий збір. Ставка військового збору встановлюється у розмірі 1,5% від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (підпункт 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розд. XX ПКУ).

   Крім того, у разі якщо сума отриманого доходу за 12 календарних місяців у ФОП, доходи якого оподатковуються відповідно до ст. 177 ПКУ, сукупно буде перевищувати 1000 000грн. (без ПДВ), то така особа зобов’язана зареєструватись як платник податку на додану вартість відповідно до ст.180, 181 ПКУ.

   Також, в залежності від виду діяльності, фізична особа підприємець може сплачувати інші податки встановлені ПКУ.

   Аналогічні роз’яснення з зазначеного питання розміщені на офіційному WEB-сайті ДФС України (http://sfs.gov.ua) в рубриці «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», категорія: 107 «Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців».

   

   

   

   Заступник начальника

В.С. Варгіч