Щодо коригування фінансового результату відповідно до п. 140.5 ПКУ, у разі якщо операції з нерезидентом не є контрольованими (лист ДФС від 11.12.2017 р. № 2924/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 11.12.2017 р. № 2924/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату відповідно до п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у разі якщо операції з нерезидентом не є контрольованими та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

До податкових різниць, які коригують фінансовий результат до оподаткування, належать різниці, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки", при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 Кодексу відповідно до пп. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Крім того, збільшується фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та пп. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

Норми пп. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 Кодексу застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Вимоги пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу можуть не застосовуватися платником податку, якщо операція є контрольованою та сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, що обгрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються згідно зі ст. 39 Кодексу, або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту.

Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).

Отже, якщо витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидента із переліку підтверджується за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, у т. ч. у разі, якщо така операція підпадає під визначення контрольованої, то платник має право не коригувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу лише за підсумками звітного року.

При цьому, такий платник коригує фінансовий результат до оподаткування у податковій звітності за підсумками звітних періодів такого звітного року (І кв., півріччя, 9 місяців) на суму 30 відсотків вартості таких товарів.

Обґрунтування, що операція не є контрольованою та сума витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, надається зазначеним вище платником на запит контролюючого органу під час проведення документальної перевірки за звітний період, за підсумками якого платником податку прийнято рішення про незбільшення фінансового результату.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.