Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з компенсації суперфіціарієм банку сум земельного податку (лист ДФС від 07.12.2017 р. № 2879/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 07.12.2017 р. № 2879/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з компенсації суперфіціарієм банку сум земельного податку та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Правові основи користування чужою земельною ділянкою для забудови визначено главою 34 (статті 413 - 417) Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Згідно з пунктом 1 статті 413 ЦКУ власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею (пункт 1 статті 413 ЦКУ).

Отже за своєю сутністю суперфіцій фактично є довгостроковою орендою земельної ділянки з визначеним її цільовим використанням, власник землі - орендодавцем, а суперфіціарій - орендарем.

Загальні роз’яснення стосовно визначення бази оподаткування податком на додану вартість операцій з відшкодування орендодавцю сум плати землю орендарями надано ДФС листом від 04.08.2016 р. N 26595/7/99- 99-19-03-02-17 (далі - лист N 26595), який розміщено на офіційному веб- порталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/listi-dps/262166.html.

Згідно зі статтями 284 та 286 Господарського кодексу України істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Складовою частиною господарської діяльності з майном, що надається в оренду, є, зокрема, сплата власником майна пов'язаних з таким майном податків (транспортний податок, земельний податок, орендна плата за землю, податок на нерухоме майно), та перенесення вартості таких витрат на вартість готової продукції чи послуг, в тому числі і формування з урахуванням таких витрат розміру орендної плати за майно.

З огляду на викладене у вартості орендної плати за майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов'язаних з послугами з надання майна в оренду.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об‘єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Отже кошти, що отримуються від орендаря як відшкодування (компенсація) будь-яких витрат, пов’язаних з орендою земельної ділянки (у тому числі витрат на сплату земельного податку), включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку, оскільки є складовою частиною операцій з постачання послуг при наданні в оренду майна.

При цьому у листі N 26595 зазначено, що раніше надані органами ДФС роз’яснення із відповідних питань застосовуються в частині, що не суперечить наведеним у цьому листі положенням.

Крім того зазначаємо, що листи ДФС, номери яких наведено у зверненні, є індивідуальними податковими консультаціями, що надані на запити платників податків. Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.