О льготах по налогообложению доходов инвалидов войны

   

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 20.08.2007 р. N 4135/в/17-0715
   
   Щодо пільг з оподаткування доходів інвалідів війни

   
   Державна податкова адміністрація України розглянула лист, який надійшов з Кабінету Міністрів України, щодо пільг з оподаткування доходів інвалідів війни, і в межах своєї компетенції повідомляє.
   
   З 1 січня 2004 року Законом України N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб", прийнятим Верховною Радою України 22 травня 2003 року (далі - Закон N 889), змінено порядок оподаткування доходів фізичних осіб та порядок надання пільг з оподаткування.
   
   Законом N 889 значно знижено податковий тиск на всіх платників податку. Так, замість п'яти ставок оподаткування доходів фізичних осіб (з максимальною 40 %), передбачених Декретом "Про прибутковий податок з громадян", який був чинним до Закону N 889, установлена одна ставка податку - 15 відсотків (до 1 січня 2007 року діяла ставка -13 відсотків).
   
   Крім того, на відміну від Декрету, Закон N 889 носить більш соціально спрямований та справедливий характер, оскільки при вирішенні питання надання пільги з оподаткування, по-перше, розглядається вид та розмір одержаного особою доходу, а вже в другу чергу - належність такої особи до певної професії чи категорії платників. Закон N 889 зберіг і, навіть, розширив обсяг пільг для соціально вразливих і малозабезпечених верств суспільства.
   
   Закон N 889 передбачає надання пільги всім громадянам (незалежно від розміру одержаного доходу) - у вигляді не включення до об'єкта оподаткування окремих видів доходів, а для малозабезпечених платників - ще й у вигляді податкової соціальної пільги.
   
   Так, у будь-якої особи незалежно від рівня її доходів та належності до будь-якої категорії, не підлягають оподаткуванню суми державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій, винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом (пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону N 889).
   
   Відповідно до статті 6 Закону N 889 будь-якому платнику податку надається податкова соціальна пільга у розмірі 50 % мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року за одним місцем роботи, якщо його місячна заробітна плата не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. Тобто у 2007 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 740 грн. (525 грн. х 1,4).
   
   З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2007 року (400 грн. на місяць) та прикінцевих положень Закону N 889, у поточному році розмір податкової соціальної пільги для всіх платників податку, чий розмір заробітної плати не перевищує 740 грн., становить 200 грн. (400 грн. х 50 %).
   
   Відповідно до пп. 6.1.2 п. 6.1 ст. 6 Закону N 889 інваліди I та II груп, у тому числі з дитинства, при додержанні встановленого рівня заробітної плати мають право на застосування до своєї місячної заробітної плати податкової соціальної пільги у розмірі 150 % від розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2007 році ця сума складає 300 грн. на місяць).
   
   Згідно із пп. 6.1.3 п. 6.1 статті 6 Закону N 889 учасники бойових дій під час Другої світової війни, в т. ч. які є інвалідами Великої Вітчизняної війни, мають право на підвищений розмір податкової соціальної пільги - 200 %, що у 2007 році становить 400 грн. на місяць.
   
   Визначення поняття "заробітна плата" наведено у пункті 1.3 "д" ст. 1 Закону N 889, згідно з положеннями якого "заробітна плата" це доходи нараховані (виплачені, на дані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом. Крім того, для цілей Закону N 889 під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (абзац третій п. 1.1 ст. 1 Закону N 889).
   
   Податкова соціальна пільга надається на підставі відповідних документів, що дають право на її застосування, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року N 2035 "Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги".
   
   Податкова соціальна пільга починає застосовуватись з податкового періоду (місяця), в якому таку заяву з відповідними підтвердними документами було подано працедавцю.
   
   До доходів відмінних від заробітної плати, застосування податкової соціальної пільги будь-якій пільговій категорії платників Законом N 889 не передбачено.
   
   Звертаємо вашу увагу, що згідно з п. 22.2 ст. 22 Закону N 889 у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.
   
   Прикінцевими положеннями Закону N 889 (п. 22.11 ст. 22) дано доручення Кабінету Міністрів України привести норми Закону N 3551 у відповідність із Законом N 889, що до даного часу не проведено. При цьому, згідно із ст. 93 Конституції України, ДПА України не належить до суб'єктів законодавчої ініціативи, тому не має повноважень щодо внесення змін до чинного законодавства.
   
   Тобто, враховуючи обсяг прав і повноважень, якими наділена ДПА України як центральний орган виконавчої влади, до її компетенції не входить вирішення питання надання додаткових (не передбачених чинним податковим законодавством) пільг по сплаті податків.
   
   Це питання можливо вирішити виключно шляхом внесення змін до законодавства. Згідно із ст. 1 Закону України N 1251 "Про систему оподаткування", який був прийнятий 25.06.91 (далі - Закон N 1251), ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
   
   Дану норму Закону підтверджено Рішенням Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 року у справі N 1-16/2001 за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки).
   
   Відповідно, в преамбулі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.93 N 3551-XII (далі - Закон N 3551) зазначено, що цей закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них. Тобто цей закон не є законом про оподаткування і не може встановлювати пільги щодо оподаткування.
   
   Дана норма підтверджена Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (лист від 18.09.2006 N 06-10/12-425 щодо податкових пільг учасникам бойових дій) та Міністерством фінансів України (лист від 06.12.2006 N 31-20030-4-18/26102 про впорядкування проблемних питань щодо пільгового оподаткування ветеранів Другої світової війни).
   
   Також повідомляємо, що відповідно до статті 1 Закону N 1251, податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають. Згідно із статтею 14 розділу II зазначеного Закону до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить, зокрема, податок з доходів фізичних осіб. Такий вид податку як "прибутковий податок" в Законі N 1251 з 01.01.2004 не зазначений, оскільки Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", який встановлював сплату прибуткового податку, втратив чинність (крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю) у зв'язку з набранням чинності з 01.01.2004 Законом N 889.
   
   Слід зазначити, що статтею 8 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Закон N 889 було прийнято Верховною Радою України відповідно до повноважень, наданих їй пунктом 3 статті 85 Конституції України.
   
   У Розділі II Конституції України зазначені права, свободи та обов'язки людини і громадянина. Так, згідно із ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
   
   Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
   
   При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
   
   Поряд з цим, згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
   
   В зв'язку з цим, прийняття Закону N 889 ніяким чином не звузило права і свободи громадян, а лише запровадило, новий порядок виконання ними свого конституційного обов'язку щодо сплати податку з одержуваних доходів.
   
   Крім того, стаття 46 Конституції України передбачає право громадян на соціальний захист. Зазначена стаття також установлює порядок реалізації права на соціальний захист шляхом забезпечення громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
   
   Право на соціальний захист не може включати право на пільгу щодо оподаткування, оскільки така пільга не може гарантуватися загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
   
   Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
   
   Посадові особи органів державної влади згідно із статтею 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
   
   Разом з тим повідомляємо, що ДПА України поділяє думку щодо необхідності більшої підтримки з боку держави категорії осіб, які є інвалідами війни, зокрема, шляхом повного забезпечення законодавчо встановлених соціальних гарантій для таких громадян. Водночас, виходячи з конституційного принципу рівності всіх перед законами, в тому числі податковими, вважаємо, що вирішення цього значущого соціального питання має здійснюватися не за рахунок надання преференцій в оподаткуванні, а шляхом розширення державної фінансової підтримки даної категорії громадян та заміни податкових пільг адресними грошовими компенсаціями.
   
   Голова ДПА України
   А. Брезвін