О праве налогоплательщика на налоговый кредит

   

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 24.12.2007р. № 7175/Г/17-0715, 26230/7/17-0717
   
   Щодо права платника податку на податковий кредит
   Витяг

   
   <…>
   
   Згідно з пунктом 1.16 статті 1 Закону України від 22.05.2003р. № 889-IV „Про податок з доходів фізичних осіб” (далі – Закон № 889) податковий кредит – сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
   
   Підпунктом 5.1.1 пункту 5.1 статті 5 Закону № 889 встановлено, що платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року.
   
   Одночасно, згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 889 податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер.
   
   При цьому, загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата (підпункт 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону № 889).
   
   Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 889 до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
   
   Пунктом 5.3 статті 5 Закону № 889 визначено перелік витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту, зокрема, платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (підпункт 5.3.3 вищевказаного пункту Закону № 889).
   
   При навчанні платника податку або іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення такі витрати включаються до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором (підпункт „а” 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 Закону № 889). Вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, у якій визначається сума таких витрат.
   
   Якщо в якості підтверджуючих документів платник податку пред’являє розрахункові документи (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено прізвище, ім’я, по батькові, далі – ПІБ не його, а його дитини, яка навчається на підставі договору про навчання у навчальному закладі, укладеному з платником податку, то такі документи повинні прийматися податковими органами, а зазначені у них суми братися до розрахунку податкових зобов’язань, за виключенням випадків, коли такий студент сам протягом року отримував заробітну плату.
   
   Щодо включення до складу податкового кредиту в якості підтвердження фактично понесених витрат, сплачених платником податку на користь закладу освіти для компенсації вартості вищої форми навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення, квитанцій про внесення готівки на поточний рахунок платника податку, відкритий на підставі договору банківського мультивалютного рахунка, виписок історії операцій банку за поточним рахунком платника податку, щодо перерахування коштів з поточного рахунку платника податку на транзитний рахунок банку та меморіальних ордерів про зарахування коштів з поточного рахунку платника на транзитний рахунок банку і про перерахування коштів з транзитного рахунку банку на рахунок закладу освіти, то вказані документи не можуть бути підтвердженням фактично понесених витрат, оскільки документ, який підтверджує перерахування коштів на користь закладу освіти (меморіальний ордер) не дозволяє ідентифікувати Вас, як платника податку.
   
   Щодо включення до складу податкового кредиту витрат на недержавне пенсійне забезпечення повідомляємо, що відповідно до підпункту „а” 5.3.5 пункту 5.3 статті 5 Закону № 889, що до складу податкового кредиту звітного року платник податку має право включити суму витрат, фактично понесених ним протягом такого звітного року, на сплату за власний рахунок пенсійних внесків недержавному пенсійному фонду за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку або на банківський пенсійний депозитний рахунок чи за їх сукупністю - суму, визначену у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону. Підтвердними документами можуть бути довідка працедавця платника податку про перерахування за заявою-дорученням платника безготівкових пенсійних внесків із одержуваної заробітної плати рахунок недержавного пенсійного фонду, а також пенсійний контракт платника податку з недержавним пенсійним фондом.
   
   Щодо включення до складу податкового кредиту витрат, понесених платником у вигляді коштів сплачених за медичні послуги та придбання ліків, а також на придбання путівки на санаторне-курортне лікування, повідомляємо, що відповідно до пункту 22.1.2 статті 22 Закону № 889 підпункт 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 вищевказаного Закону набирає чинності з початку податкового року, наступного за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов’язкове медичне страхування. Станом на 01.12.2007р. вказаний закон про загальнообов’язкове медичне страхування чинності не набрав.
   
   Щодо строків подання у 2007 році декларацій на податковий кредит, повідомляємо, що при реалізації платниками податку права на податковий кредит у 2007 році строк подання декларацій не обмежується 1 квітня. Податкові органи приймають і обробляють такі декларації протягом всього поточного року.
   
   Одночасно повідомляємо, що згідно з підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закон України від 21.12.2000р. № 2181-III „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі – Закон № 2181) прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу.
   
   Водночас, абзацом п’ятим підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 встановлено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:
   
   надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;
   
   оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
   
   Заступник Голови
   С.І. Лекарь