Об аренде земли

   

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 13.09.2007 р. N 4533/К/17-0315
   
   Про оренду землі

   
   Державна податкова адміністрація України розглянула Ваші листи <...> щодо орендної плати за землю з фізичних осіб і повідомляє.
   
   Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 року N 2768-III (далі - Кодекс), згідно з яким всі землі України поділяються відповідно до їх цільового призначення.
   
   Справляння плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України від 03.07.92 року N 2535-XII "Про плату за землю", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 2535).
   
   Кодексом і Законом N 2535 встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від грошової оцінки земель.
   
   Згідно із Законом N 2535 (стаття 5) об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.
   
   Орендні відносини в Україні регулюються Законом України від 02.10.2003 року N 1211-IV "Про оренду землі", із змінами та доповненнями (далі - Закон N 1211) статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
   
   Відповідно до статті 13 Закону N 1211 договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
   
   Згідно із статтею 21 Закону N 1211 орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
   
   Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
   
   Відповідно до статті 21 Закону N 1211 річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом N 2535, та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
   
   Згідно із пунктом 14 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. N 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі" (далі - Постанова N 220) розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.
   
   Відповідно до пункту 36 Постанови N 220 зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
   
   Згідно із статтею 25 Закону N 1211 орендар земельної ділянки зобов'язаний у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.
   
   Відповідно до статті 14 Закону N 1211 договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
   
   Враховуючи вищезазначене, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчена нотаріально.
   
   Заступник Голови
   О. В. Матвєєв