Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


  • Об особенностях применения кассового метода при поставке жилищно-коммунальных услуг

Об особенностях применения кассового метода при поставке жилищно-коммунальных услуг



   

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 27.08.2013 р. N 9618/6/99-99-19-04-02-15
   
   Про особливості застосування касового методу при постачанні житлово-комунальних послуг


   
   Міністерство доходів і зборів України розглянуло лист щодо надання роз'яснень по оподаткуванню ПДВ житлово-комунальних послуг та формування податкового кредиту по операціях з придбання товарів (послуг), використаних для їх надання, і в доповнення до листа ДПС України від 28.12.2012 р. N 8026/0/61-12/15-3115 повідомляє.
   
   Згідно з пунктом 187.10 статті 187 розділу V Кодексу платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла (далі - житлово-комунальні послуги), фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
   
   Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.
   
   Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.
   
   Згідно з підпунктом 2 пункту 1 статті 7 та пунктом 3 статті 31 Закону України від 24.06.2004 p. N 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон N 1875) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
   
   Оплата житлово-комунальних послуг населенням здійснюється як у повному розмірі затвердженого тарифу з урахуванням податку на додану вартість, так і в зменшеному на розмір субсидії (надається малозабезпеченим верствам населення) та/або дотації (надається окремим пільговим категоріям населення, наприклад ветеранам війни, військовослужбовцям та ін.). Такі субсидії та дотації оплачуються не безпосередньо населенням, а відшкодовуються виробникам (виконавцям) житлово-комунальних послуг з відповідних місцевих бюджетів (постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.95 р. N 848).
   
   У разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво виробник (виконавець) житлово-комунальних послуг має право на відшкодування втрат (підпункт 7 пункту 1 статті 21 та підпункт 8 пункту 1 статті 22 Закону N 1875). Таке відшкодування надається з відповідного місцевого бюджету (пункти 4 та 5 статті 31 Закону N 1875).
   
   Таким чином, виробник (виконавець) житлово-комунальних послуг отримує в якості компенсації наданих ним послуг:
   
   • тариф, який сплачується населенням у повному обсязі;
   
   • частину тарифу, яка сплачується пільговими категоріями населення;
   
   • частину тарифу, яка оплачується з відповідних місцевих бюджетів в розмірі субсидій та дотацій, наданих пільговим категоріям населення;
   
   • різницю між затвердженими цінами/тарифами та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (виробнича дотація на покриття збитків від постачання послуг за тарифом);
   
   • тариф, який сплачується іншими категоріями покупців (бюджетні організації, комерційні структури та ін.).
   
   Виходячи з вимог пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексу база оподаткування житлово-комунальних послуг формується виходячи з тарифу та незалежно від джерела оплати: чи оплачується виробнику (виконавцю) житлово-комунальних послуг безпосередньо споживачами (населенням або будь-якою іншою категорією споживачів), чи перераховується замість споживачів повністю або частково відповідним місцевим бюджетом.
   
   При цьому податкові зобов'язання за касовим методом (пункт 187.10 статті 187 розділу V Кодексу) визначаються тільки для тієї частини товарів (послуг), які перераховані в цьому пункті, при їх постачанні перерахованим у цьому ж пункті категоріям покупців (фізичним особам, бюджетним установам, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості). Для частини послуг, які надаються іншим категоріям покупців, податкові зобов'язання визначаються у загальновстановленому порядку (за правилом першої події).
   
   Частина вартості житлово-комунальних послуг, яка перевищує тариф і яка отримується виробником (виконавцем) житлово-комунальних послуг з бюджету у вигляді виробничої дотації на покриття збитків від постачання послуг за тарифом, звільняється від оподаткування податком на додану вартість (підпункт 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу) та відображається в податковій звітності у загальновстановленому порядку (за правилом першої події).
   
   Податковий кредит звітного періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V Кодексу) визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості придбаних товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.
   
   Як вказано в запиті ПАТ "Горлівськтепломережа", податкова накладна та природний газ були отримані від НАК "Нафтогаз України" в грудні 2010 року. При цьому весь обсяг природного газу, на операцію з постачання якого виписана дана податкова накладна, було отримано та використано при виробництві теплової енергії, а розрахунки за газ не проведено. Починаючи з червня 2012 року заборгованість підприємства перед НАК "Нафтогаз України" за природний газ, отриманий в грудні 2010 року, реструктуризована на 10 років.
   
   Таким чином, при формуванні податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість, нарахованого до сплати при отриманні природного газу в грудні 2010 року, слід приймати до уваги норми податкового законодавства, які були діючими на дату отримання податкової накладної.
   
   Так, до 1 липня 2012 року, в тому числі і в період дії норм Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) при придбанні товарів (послуг), в тій їх частині, яка припадала на частину вартості житлово-комунальних послуг, що отримується їх виробником (виконавцем) з відповідного місцевого бюджету у вигляді виробничої дотації на покриття збитків від постачання послуг за тарифом, до складу податкового кредиту не включалися.
   
   Разом з тим, враховуючи особливості застосування касового методу визначення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту, незалежно від того, була проведена реструктуризація боргу за спожитий товар, чи ні, суми податку на додану вартість, зазначені в такій податковій накладній, на момент її отримання підлягали розподілу з метою формування податкового кредиту в такому порядку:
   
   • частина вказаного в зазначеній податковій накладній податку на додану вартість, яка пропорційна частині тарифу, оплаченій споживачами, що перераховані в пункті 187.10 статті 187 розділу V Кодексу, включаючи і ту частину тарифу, що перераховується виробнику (виконавцю) житлово-комунальних послуг з відповідного місцевого бюджету замість пільгових категорій населення, формує податковий кредит за касовим методом, тобто повинна включатися до складу податкового кредиту у тих звітних періодах, в яких здійснюватиметься оплата отриманого товару (в даному випадку - природного газу), при постачанні якого була видана така податкова накладна;
   
   • частина вказаного в зазначеній податковій накладній податку на додану вартість, яка пропорційна частині вартості житлово-комунальних послуг, які надані споживачам, що не перераховані в пункті 187.10 статті 187 розділу V Кодексу, повинна була бути включена до складу податкового кредиту за правилом першої події, тобто в грудні 2010 року;
   
   • частина вказаного в зазначеній податковій накладній податку на додану вартість, яка пропорційна операціям, що звільняються від оподаткування згідно з підпунктом 197.1.28 статті 197 розділу V Кодексу (виробнича дотація на покриття збитків від постачання послуг за встановленим тарифом), не підлягає включенню до складу податкового кредиту, оскільки податкову накладну отримано до 1 липня 2012 року.
   
   Заступник Міністра
   
А. Ігнатов

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам