Относительно правильности начисления и уплаты НДФЛ

   
   
   Міністерство доходів і зборів України розглянуло лист банку щодо правильності нарахування та сплати ПДФО і повідомляє таке.
   
   Згідно з пп. 14.1.30 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) термін "відокремлені підрозділи" вживається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ) та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", а для розділу IV Кодексу - у визначенні Господарського кодексу України (далі - ГКУ).
   
   Відповідно до частини четвертої ст. 64 ГКУ підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
   
   Положеннями ст. 1 Закону України від 15.05.2003 р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон N 755) визначено, що відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
   
   Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону N 755 відокремлений підрозділ не підлягає державній реєстрації, проте відомості про них вносяться до їх реєстраційної справи та включаються до ЄДР.
   
   Правила оподаткування відокремленого підрозділу юридичної особи щодо ПДФО встановлено п. 168.4 ст. 168 Кодексу.
   
   Відповідно до п. 168.4 ст. 168 Кодексу податок, утриманий з доходів, резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України. При цьому такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, якими в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку. У разі прийняття рішення про створення відокремленого підрозділу юридична особа повідомляє про це контролюючі органи. Суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
   
   З огляду на викладене підприємство саме приймає рішення щодо організаційно-правової форми діяльності, зокрема, щодо створення відокремленого підрозділу (філії). При цьому правова кваліфікація відокремленого підрозділу може передбачати: наявність відповідно реєстрації, відокремленого рухомого або нерухомого майна, рахунків в установі банку.
   
   Отже, вказані кваліфікуючі ознаки не можуть ідентифікувати працівників (агентів) банку як відокремлений підрозділ юридичної особи. Податок на доходи фізичних осіб сплачується у порядку, встановленому п. 168.4 ст. 168 Кодексу.
   
   Водночас зазначаємо, що згідно з пп. 14.1.175 ст. 14 Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
   
   Пунктом 41.2 ст. 41 Кодексу передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
   
   У разі виникнення у платника податків податкового боргу та з метою його погашення застосовуються заходи, передбачені ст. 59 глави 4 та главою 9 Кодексу (зокрема надіслання податкової вимоги, застосування податкової застави, продаж заставного майна тощо).
   
   
   Заступник Міністра
   

А. Ігнатов