Относительно применения норм Налогового кодекса Украины во время проведения хозяйственной деятельности

   
   МДЗУ на звернення підприємства про надання податкової консультації щодо застосування норм Податкового кодексу України (далі - Кодекс) під час проведення господарської діяльності повідомляє таке.
   
   Згідно з пп. 14.1.27 ст. 14 Кодексу витрати - це сума будь-яких витрат платника у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
   
   У п. 138.1 ст. 138 Кодексу визначається, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
   
   витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, 138.6 - 138.9, п. п. 138.10.2 - 138.10.4, п. 138.11 ст. 138;
   
   інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, п. п. 138.10.5, 138.10.6, п. 138.11, 138.12 ст. 138, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 Кодексу;
   
   крім витрат, визначених у п. 138.3 ст. 138 та у ст. 139 Кодексу.
   
   Відповідно до пп. 138.10.5 ст. 138 Кодексу до інших витрат відносяться фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).
   
   Оподаткування податком на прибуток господарських операцій, на які витрачались залучені підприємством кредитні кошти, регулюється відповідними розділами Кодексу, зокрема:
   
   оподаткування операцій, пов'язаних з отриманням та поверненням основної суми кредиту, регулюється пп. 136.1.20 ст. 136 та пп. 153.4.2 ст. 153 Кодексу;
   
   оподаткування операцій, пов'язаних з отриманням та наданням поворотної фінансової допомоги, регулюється пп. 135.5.5 ст. 135 Кодексу;
   
   оподаткування операцій з відступлення права вимоги регулюється п. 153.5 ст. 153 Кодексу.
   
   Таким чином, підприємство на підставі пп. 138.10.5 ст. 138 Кодексу може віднести витрати на нарахування процентів за користування кредитами до складу інших витрат - фінансових витрат - у податковому обліку, за умови витрачання основної суми кредиту на операції, наведені вище.
   
   Щодо справляння земельного податку за земельну ділянку, на якій знаходиться будівля, що належить підприємству на правах власності, повідомляємо таке.
   
   Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.
   
   Платниками плати за землю (земельний податок та орендна плата за землі державної та комунальної власності) є, зокрема, землекористувачі, а об'єктом оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у користуванні (ст. 269, 270 Кодексу).
   
   При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.6 ст. 287 Кодексу).
   
   Згідно з п. 1, 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 р. N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон N 1952) державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону N 1952, виникають з моменту такої реєстрації.
   
   Нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення (абзац четвертий частини першої ст. 2 Закону N 1952).
   
   Отже, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
   
   Заступник Міністра
   

А. Ігнатов