Относительно законодательных инициатив

       
   Міністерство фінансів на виконання доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 01.04.2015 № 41-Б/11-006950/08 в межах компетенції розглянуло звернення делегатів VIII звітно-виборної конференції Запорізької обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу до Верховної Ради та Уряду України від 25.03.2015 і повідомляє.
   
   Щодо встановлення мінімальної заробітної плати у розмірі, що дозволить працівнику протягом страхового стажу заробити мінімальну пенсію, а також посадового окладу працівника I тарифного розряду на рівні мінімальної заробітної плати.
   
   Федерацією профспілок до проекту Генеральної угоди пропонувалося встановити мінімальну заробітну плату у розмірі 3093 грн., що дозволить працівнику протягом страхового стажу заробити мінімальну пенсію.
   
   Встановлення мінімальної заробітної плати у вказаному розмірі, а посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки на рівні такої мінімальної заробітної плати, потребуватиме додаткових видатків з бюджету на оплату праці працівників бюджетної сфери в обсязі майже 400 млрд гривень. Джерела покриття таких видатків відсутні.
   
   Щодо скасування податку на нерухоме майно для дитячих оздоровчих закладів.
   
   Податковим кодексом України (далі — Кодекс) встановлено, що місцеві органи влади приймають рішення щодо доцільності запровадження податку па нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також визначають розмір ставок в залежності від місця розташування (зональності) та категорії об'єктів нерухомості. При цьому, Кодексом визначається тільки верхня межа ставки до 2 % мінімальної зарплати за І кв. м площі об'єкта оподаткування. Водночас, у 2015 році ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів нежитлової нерухомості не може перевищувати 1 % розміру мінімальної зарплати.
   
   Разом з тим повідомляємо, що сільським, селищним, міським радам надано право встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб.
   
   Водночас статтею 103 Бюджетного кодексу передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів.
   
   Таким чином, питання звільнення окремих об'єктів нежитлової нерухомості від оподаткування може бути вирішене в межах чинного законодавства за рішенням органів місцевого самоврядування.
   
   Щодо скасування орендної плати за землю для дитячих оздоровчих закладів.
   
   Відповідно до Кодексу плата за землю справляється у вигляді земельного податку за землі, які перебувають у власності або постійному користуванні, та у вигляді орендної плати за землі державної та комунальної власності.
   
   Відповідно до чинної редакції підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Кодексу мінімальний граничний розмір орендної плати за землю державної і комунальної власності встановлено на рівні 3 % нормативної грошової оцінки для всіх категорій земель з метою створення рівних умов оподаткування.
   
   Оскільки за своєю економічною сутністю орендна плата є доходом власника земельної ділянки, платіж повинен включати як земельний податок, так і плату за користування земельною ділянкою, як об'єктом отримання економічної вигоди. Пільг із сплати орендної плати за землю державної та комунальної власності чинним законодавством не передбачено.
   
   При цьому зазначаємо, що відповідно до вимог статті 128 Земельного кодексу України юридичні особи можуть придбавати земельні ділянки у власність. Власники земельних ділянок сплачують земельний податок та користуються пільгами згідно із нормами Податкового кодексу України.
   
   Щодо запровадження податку на багатство.
   
   В цілому підтримуючи ідею запровадження податку на багатство, зазначаємо, що дана пропозиція є передчасною, оскільки потребує проведення комплексного аналізу та вивчення міжнародного досвіду щодо визначення переліку товарів, що мають бути віднесені до предметів багатства, підходів і механізму їх оподаткування, що дозволили б, в свою чергу, забезпечити принцип соціальної справедливості.
   
   Поряд з ним повідомляємо, що з метою встановлення справедливого підходу до оподаткування майна заможних громадян Законом України від 28.12.2014 № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі — Закон № 71) запроваджено транспортний податок на автомобілі (віком до 5 років) з великим об'ємом циліндрів двигуна (понад 3 000 куб. см.) за ставкою 25 000 гри. на рік за кожен автомобіль.
   
   Щодо збільшення податку на дивіденди.
   
   На сьогодні сумарне навантаження на розподілений прибуток з урахуванням податку на прибуток (18 %) та податку на доходи фізичних осіб (5 %) для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами — платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільною інвестування) вже становить 22,1 % ((100 — (100*18 %) * 5 %)-18 %) і не може бути збільшене додатково, тому що за результатами дослідження міжнародного досвіду середня ставка прибутковою податку на дивіденди, виплачені компаніями-резидентами у країнах-членах ЄС не перевищує 18,5 %.
   
   Щодо утримання податку з валового доходу великих підприємств.
   
   Законом № 71 реформовано методологічні підходи визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток. Відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу об'єкт оподаткування з податку на прибуток визначається на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), на різниці, які наведено у розділі III Кодексу.
   
   Прийняття таких змін закріплює на законодавчому рівні, що дані бухгалтерського обліку є єдиним інформаційним джерелом для складання платником податків фінансової та податкової звітності з податку на прибуток.
   
   Введення додаткового податку з валового доходу великих підприємств може призвести до збільшення податкового навантаження на підприємства, що призведе до подвійного оподаткування доходів, які враховуються при обчисленні податку на прибуток за ставкою 18 відсотків.
   
   Щодо збереження діючих податкових стимулів для аграрного комплексу в частині спеціального режиму оподаткування виробників до 2018 року.
   
   На сьогодні Кодексом (стаття 209) передбачено непряму державну підтримку сільськогосподарських виробників за рахунок спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.
   
   Зазначене досягається шляхом надання дозволу сільгосппідприємствам не сплачувати до бюджету суму податку на додану вартість, нараховану на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів, та повністю залишати їх у своєму розпорядженні для відшкодування сум податку на додану вартість, сплачених постачальнику, на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей.
   
   Відповідно підпункту 4 пункту 2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу вищезазначений спеціальний режим оподаткування діє до 1 січня 2018 року.
   
   Щодо державної підтримки галузі тваринництва.
   
   Відповідно до Закону України під 02.03.2015 № 217-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» відновлено державну підтримку галузі тваринництва і за бюджетною програмою за КПКВК 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки у розмірі 250,0 млн гривень.
   
   Заступник Міністра

О. Макеєва