Об установлении военнослужащим-женщинам гибкого графика и неполного времени службы

   
   
   Департамент заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України розглянув звернення щодо встановлення військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей віком до 14 років, гнучкого режиму робочого часу та права військовослужбовців-жінок (батьків з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері) на встановлення неповного робочого часу з пропорційною виплатою грошового забезпечення і у межах компетенції повідомляє.
   
   Відповідно до Закону України від 25.03.92 р. N 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці - це громадяни України, які проходять військову службу у складі Збройних Сил України та інших військових формувань.
   
   При цьому згідно зі статтею 2 вищезазначеного Закону України військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
   
   Стаття 3 Кодексу законів про працю України визначає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
   
   Військовослужбовці не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а проходять службу. Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях урегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, котрі перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність.
   
   Виходячи з наведеного повідомляємо, що на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, Кодекс законів про працю України не поширюється.
   
   
   
   Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях урегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, котрі перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність. Крім цього, до військовослужбовців у випадках, передбачених Конституцією України, у законодавчому порядку запроваджено певні обмеження окремих конституційних прав і свобод.
   
   При цьому частиною 5 статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року N 2011-XII (далі - Закон) визначено, що військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства.
   
   Можливість запровадження гнучкого режиму робочого часу зумовлено нормами статті 13 КЗпП та статті 7 Закону України "Про колективні договори і угоди", згідно з якими питання режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку є предметом колдоговірного регулювання.
   
   Гнучкий режим робочого часу - це така форма організації праці, за якою для деяких категорій працівників встановлюється режим праці з саморегулюванням початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня.
   
   З огляду на те, що норми трудового законодавства не поширюються на військовослужбовців, то гнучкий режим робочого часу не може застосовуватись при проходженні служби військовослужбовців-жінок, які виховують дітей віком до 14 років.
   
   
   Відповідно до статей 1 - 2 Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
   
   Пунктом 5 статті 11 Закону встановлено, що військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства. Ці пільги поширюються на батьків із числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування в лікувальному закладі охорони здоров'я та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей).
   
   До гарантій і пільг, передбачених законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства, можна віднести, зокрема, і встановлення військовослужбовцям-жінкам (батькам з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері), які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда, неповного робочого часу відповідно до статті 56 Кодексу законів про працю України.
   
   Статтею 56 Кодексу законів про працю України передбачено, що на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
   
   У разі встановлення неповного робочого часу оплата праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
   
   Неповний робочий час може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи, кількості днів роботи протягом тижня чи одночасно шляхом зменшення кількості годин і кількості годин роботи упродовж дня і кількості робочих днів впродовж тижня.
   
   З огляду на вищесказане, військовослужбовці-жінки (батьки з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері) мають право на встановлення їм неповного робочого часу з пропорційною виплатою грошового забезпечення.
   
   
   Директор Департаменту
   

О. Товстенко