Относительно учета в органах государственной налоговой службы договоров о совместной деятельности, относительно сроков выплаты помощи по временной нетрудоспособности и беременности и родам, относительно недопущения нарушений в использовании средств Государственного бюджета

   
   
   У Міністерстві юстиції розглянуто звернення і в межах компетенції повідомляється.
   
   1. Щодо обліку в органах державної податкової служби договорів про спільну діяльність
   
   Згідно з підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
   
   Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.
   
   Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом державної податкової служби.
   
   Відповідно до пунктів 64.1 і 64.6 статті 64 Кодексу взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків і зборів в органах державної податкової служби здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами державної податкової служби.
   
   На обліку в органах державної податкової служби повинні перебувати угоди про розподіл продукції та договори про спільну діяльність на території України без утворення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим Кодексом.
   
   В органах державної податкової служби не враховуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим Кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку в органах державної податкової служби та виконує обов'язки платника податків самостійно.
   
   Взяття на облік договору про спільну діяльність чи угоди про розподіл продукції здійснює платник податків - учасник, визначений відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету в ході виконання договору або угоди.
   
   Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік такого учасника як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету в ході виконання договору або угоди.
   
   Обкладення податком на прибуток підприємств спільної діяльності на території України без створення юридичної особи врегульовано пунктом 153.14 статті 153 Кодексу.
   
   Так, підпунктами 153.14.1, 153.14.2 і 153.14.6 пункту 153.14 статті 153 Кодексу визначено, що спільна діяльність без створення юридичної особи здійснюється на підставі договору про спільну діяльність.
   
   Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
   
   Порядок обліку та звітності результатів спільної діяльності встановлюється центральним податковим органом виходячи з положень цього Кодексу.
   
   Разом з тим зазначаємо, що відповідно до пунктів 52.1 і 52.4 статті 52 Кодексу, за зверненням платників податків контролюючі органи безкоштовно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства.
   
   Консультації надаються органом державної податкової служби, або митним органом, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби, або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи.
   
   2. Щодо строків виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах
   
   Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами_ зумовленими похованням" (далі - Закон) фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому правлінням Фонду.
   
   Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.
   
   Районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.
   
   Відповідно до частини другої статті 52 Закону допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:
   
   - застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
   
   - застрахованим особам, зазначеним у частинах другій та третій статті 6 цього Закону, - протягом десяти днів після призначення допомоги.
   
   Одночасно інформуємо, що головним органом в системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики, зокрема у сфері соціального захисту населення, є Міністерство соціальної політики України, яке відповідно до покладених завдань здійснює нормативно-правове регулювання і державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.
   
   3. Щодо недопуску порушень у використанні коштів Державного бюджету
   
   Відповідно до статті 1 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) відносини, що виникають, зокрема, в процесі контролю за дотриманням бюджетного законодавства, а також питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України.
   
   Згідно з пунктом 1 частини першої статті 113 Кодексу контроль за цільовим та ефективним використанням коштів Державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудиту) належить до повноважень Державної контрольно-ревізійної служби.
   
   Питання відповідальності та заходів впливу за вчинені порушення бюджетного законодавства врегульовані главою 18 Кодексу.
   
   Відповідно до абзацу першого частини першої статті 116 Кодексу порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом або іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звіту про його виконання.
   
   При цьому статтею 117 Кодексу визначено заходи впливу, які можуть застосовуватися до учасників бюджетного процесу за порушення бюджетного законодавства, які визначені у статті 116 Кодексу.
   
   Разом з тим відповідно до статті 121 Кодексу посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.
   
   Порушення бюджетного законодавства, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення до відповідальності згідно з законами України його керівника чи інших відповідальних посадових осіб, залежно від характеру вчинених ними діянь.
   
   Міністр
   

О. Лавринович