Роз'яснення з питань здійснення фінансового моніторингу щодо порядку виконання вимог пункту 72 розділу V Положення № 417 (лист НБУ від 21.08.2017 р. № 25-0008/58284)

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.08.2017 р. № 25-0008/58284

Роз'яснення з питань здійснення фінансового моніторингу щодо порядку виконання вимог пункту 72 розділу V Положення N 417

Національний банк України, керуючись пунктом 2 частини другої статті 14 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон), повідомляє таке.

Згідно з вимогами Закону банки, як суб'єкти первинного фінансового моніторингу, серед іншого, зобов'язані здійснювати ідентифікацію, верифікацію клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта та уточнення інформації про клієнта у випадках, встановлених законом, забезпечувати у своїй діяльності управління ризиками та розробляти критерії ризиків, проводити аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

Частиною першою статті 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Отже, з метою виявлення фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану (оцінці фінансового стану) та/або змісту діяльності клієнта, економічна доцільність (сенс) за якими відсутня, або можуть іншим чином наражати банк на здійснення (залучення до здійснення) ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, та/або діянь, передбачених Кримінальним кодексом України, Національний банк України пунктом 72 розділу V Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.06.2015 N 417 (далі - Положення N 417), зобов'язав банки на постійній основі здійснювати аналіз фінансових операцій клієнтів з урахуванням ризик-орієнтованих підходів. При цьому ризик-орієнтований підхід - це визначена банком система з управління ризиками легалізації кримінальних доходів / фінансування тероризму та вжиття ним відповідних заходів у спосіб та обсяги, які забезпечують ефективну мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня (підпункт 31¹ пункту 1 розділу I Положення N 417).

Зазначаємо, що застосування ризик-орієнтованого підходу є загальноприйнятною практикою, яка широко розповсюджена на території Європейського Союзу та відповідає міжнародним стандартам у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Метою запровадження ризик-орієнтованого підходу є оптимізація використання ресурсів банку та підвищення ефективності та результативності його заходів завдяки раціональному налаштуванню внутрішніх процедур з фінансового моніторингу, що дозволяють регулювати інтенсивність вжиття превентивних заходів пропорційно виявленим ризикам.

Крім того, на думку Національного банку України, ризик-орієнтований підхід є прогресивним та дієвим механізмом попередження, обмеження та/або зниження до прийнятного рівня ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також недопущення здійснення фінансових операцій у великих обсягах, проведення яких може наражати банки на здійснення ризикової діяльності.

Суть застосування ризик-орієнтованого підходу полягає в тому, що банки, у разі виявлення фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану (оцінці фінансового стану) та/або змісту діяльності клієнта, економічна доцільність (сенс) за якими відсутня, або можуть іншим чином наражати банк на здійснення (залучення до здійснення) ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, та/або діянь, передбачених Кримінальним кодексом України, з урахуванням специфіки діяльності, типів клієнтів, наданих послуг, сум фінансових операцій, вживають заходи, передбачені підпунктами 1 - 3 пункту 72 розділу V Положення N 417.

При цьому банк, керуючись нормами пункту 72 розділу V Положення N 417, самостійно з урахуванням ризик-орієнтованих підходів визначає перелік необхідної інформації [у тому числі інформації, яка є публічною (відкритою), та/або додаткових документів, у тому числі офіційних документів, що мають використовуватися для проведення оцінки (уточнення оцінки) фінансового стану клієнта, за умови, що обсяг інформації за такими документами є достатнім, на розуміння банку, для проведення відповідної ефективної оцінки (уточнення оцінки) фінансового стану клієнта, а також належного аналізу відповідності фінансових операцій клієнта його фінансовому стану (оцінці фінансового стану)].

Водночас зауважимо, що використовуючи принцип ризик-орієнтованого підходу до клієнтів з низьким рівнем ризику, які не здійснюють фінансові операції у великих обсягах і щодо яких у банку не виникає підозр, в тому числі тих, які мають рахунки виключно для отримання заробітної плати, пенсійних або інших соціальних виплат, та фінансові операції яких не є ризиковими, банку не потрібно вживати заходів, передбачених підпунктами 1 - 3 та абзацом шостим пункту 72 розділу V Положення N 417.

При цьому банк, використовуючи ризик-орієнтований підхід як механізм запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, а також попередження здійснення ризикової діяльності, самостійно визначає відповідні показники та перелік клієнтів, щодо яких не потрібно здійснювати зазначені додаткові заходи.

Пропонуємо врахувати зазначене роз'яснення у практичній діяльності.