Автомобіль у підприємця: а якщо продавати?

Спочатку власне про «тривожну» консультацію з категорії 103.22 ЗІР ДФСУ. На запитання «Як обкладається дохід, отриманий ФОП від продажу власного рухомого майна?» податківці відповіли: «...за нормами, визначеними ст. 173 Податкового кодексу України». Тлумачення тут може бути різне.

У вузькому сенсі: якщо підприємець вирішив продати своє рухоме майно як звичайна фізособа не в межах господарської діяльності (а чому б та й ні ), то діють «цивільні» правила оподаткування відповідного доходу.

Нам ближче саме такий підхід.

У широкому сенсі: якщо підприємець продає зареєстровану на нього «рухомість», то в будь-якому разі працюють «цивільні» правила оподаткування відповідного доходу.

У принципі, широкий сенс добре лягає на «минулу» логіку податківців: мовляв, підприємець не може враховувати витрати на придбання реєстрованої «рухомості» — оскільки володіти нею може тільки як фізособа. Тобто весь її «оборот» від придбання до продажу відбувається в «цивільному» сегменті оподаткування.

«Паровозом» сюди (як наслідок) — відсутність ПДВ-наслідків при такому «цивільному» обороті.

Імовірно, до такого широкого сенсу податківці тяжітимуть і далі. Власне, часто це навіть на руку підприємцеві (про що ми розповімо далі). Тільки ось останні зміни в законодавстві говорять, що працювати повинен саме вузький сенс.

Коли краще не сперечатися. Усе потрібно рахувати . Припустимо, йдеться про автомобіль, який належить до об’єктів основних засобів подвійного призначення*. Наприклад, звичайна вантажівка. Витрат за нею підприємцеві не видно — ні на придбання, ні на утримання**.

* Деталі щодо розділення автомобілів між «подвійного призначення» і «неподвійного призначення» зможете знайти в статті «Автомобіль і підприємець-загальносистемник: амортизація і ПДВ» («Бухгалтер 911», 2017, № 9).

** Розвиток теми шукайте в статті «Підприємець і автомобіль: витрати і ПДВ» («Бухгалтер 911», 2017, № 11).

Якщо його знос незначний, а продажна вартість достатньо висока, то «заганяння продажу» під підприємницькі правила лише додасть підприємцеві витрат. Дивіться самі. Наприклад, ви — платник ПДВ і купили вантажний автомобіль за 520 тис. грн. (сума без ПДВ). Витрат/амортизації немає. Через рік продаєте за 400 тис. грн. (сума без ПДВ). Якщо наполягаєте, що це ваша госпдіяльність, то 400 тис. грн. потраплять у ваш дохід.

Витрат, як ми вже сказали, немає .

З них доведеться сплатити ПДФО і військовий збір — 78 тис. грн. Що стосується ЄСВ, то річний максимум оподатковуваного ЄСВ чистого доходу на 2017 рік — 498750 грн.*** Якщо чистий дохід (окрім продажу авто) складе за рік, наприклад, 298750 грн., тоді ЄСВ обкладеться тільки 200 тис. грн. продажної вартості вантажівки. ЄСВ складе 44 тис. грн. Сплачений ЄСВ наступного року потрапить у витрати (ми заощадимо за рахунок цього на сплаті ЄСВ, ПДФО, ВЗ), тому візьмемо тільки 58,5 % від 44 тис. грн. Отримаємо 25740 грн. Разом «податкові» втрати — 103740 грн.

*** Дивіться статтю «Важливі цифри 2017 року». («Бухгалтер 911», 2017, № 1-2).

Далі про ПДВ. Урахуйте: податківці 100 % наполягатимуть на тому, що в підприємця при купівлі «подвійного» автомобіля немає податкового кредиту. Можна судитися — позитивна практика є (аргументи були в наших статтях, наведених у посиланнях). Суд вас, імовірно, підтримає.

З одного боку, у такому разі ви відмінусуєте від «податкових» втрат 24 тис. грн. (ПДВ з дельти між продажною і покупною вартістю). У результаті «податкові» втрати за операцією дорівнюватимуть приблизно 80 тис. грн. З іншого боку, якщо почнете судитися, уже «не зістрибнути» — доведеться «гнути» до кінця ту логіку, що й купівля, і продаж авто йдуть за господарськими правилами.

Не можна пустити ПДВ за господарськими правилами, а «прибутково-витратне» питання — за «цивільними».

А тепер для порівняння та ж ситуація, але ми йдемо на поводі в податківців — виводимо все в «цивільний» оборот (за договором виступаємо як звичайна фізособа, продаж авто в наших видах діяльності не значиться тощо). Тоді в нас облікові орієнтири такі: 1) продаємо авто як громадянин, тобто проводимо експертну оцінку його вартості і платимо від цієї суми 5 % ПДФО (п. 173.1 ПКУ) і 1,5 % ВЗ. ЄСВ сплачувати не потрібно. У результаті «податкові» втрати — 26 тис. грн.; 2) у декларації про доходи відображаємо дохід від продажу автомобіля в рядку 10.2, а не 10.7; 3) податковий кредит з ПДВ, зрозуміло, не відображаємо (податкові зобов’язання при продажі теж не відображаємо).

Коли сперечатися варто. А ось якщо йдеться про авто, яке не належить до «подвійних» (наприклад, бетономішалка), уже може з’явитися сенс наполягати на тому, що і його купівля, і продаж здійснені за господарськими правилами . Дивіться: бетономішалку можна амортизувати. Це означає, що можна перенести велику частину її вартості у витрати (чим довше амортизуємо, тим більше витрат). А якщо так, то ПДФО, ВЗ і ЄСВ протягом декількох років будуть меншими за рахунок амортизації. Ця економія вже може перекрити ту «переплату», яка виникне при продажі за рахунок роботи «підприємницьких» правил оподаткування.

«Покласти» на витрати залишкову (недоамортизовану) вартість у разі продажу не вийде (згідно з п.п. 177.4.6 ПКУ це можливо лише в разі ліквідації основного засобу) .

Знову ж таки менше проблем з ПДВ. Податківці погоджуються, що якщо основний засіб ми амортизуємо, то податковий кредит є****.

**** Подробиці — у статті «Нова думка про податковий кредит при купівлі основного засобу підприємцем» («Бухгалтер 911», 2017, № 11).

Загалом, висновок такий: спочатку потрібно прорахувати обидва варіанти (купівля-продаж авто за цивільними або господарськими правилами) і потім уже вирішувати, що вам цікавіше .