Оптимізація ЄСВ

Питання ЄСВ є дуже болючим. А в деяких випадках і життєво важливим. Так, наприклад, у будівництві норма прибутку склалась настільки мала, що 

зарплату і нарахування ЄСВ практично немає з чого платити. Звідси – «чорна» зарплата. Що фінасується з такої-ж «чорної» готівки, отриманої через фіктивні фірми.

При цьому, як би власники фіктивних фірм не гарантували безпроблемність таких операцій, по факту – проблеми таки будуть. Помножені на штрафи, а, можливо, ускладнені ще й кримінальними провадженнями за статтею 212 Кримінального кодексу України.

Тому я – не рекомендую. Тим паче, що податкова добре бачить такі операції, а судова практика – несприятлива.

Однак, що є робити? Нижче я наводжу приклад виходу з ситуації. Ще дещо – у статті про оптимізацію ПДФО. Яку розміщу пізніше.

Також, при уважному сприйнятті господарської діяльності підприємства, можна знайти і інші можливості зменшення нарахувань ЄСВ.

І. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. №1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Цей перелік містить як «екзотичні» випадки, так і досить масово розповсюджені на підприємствах.

Щодо останніх, то для зменшення ЄСВ достатньо уважно подивитись на ситуацію з точки зору норм цієї постанови КМУ. В т.ч., враховуючи те, що написано у вашому колективному договорі.

Так, постанова КМУ від 22 грудня 2010 р. №1170 корисна практично для всіх підприємств у частині таких витрат роботодавця:

I. Виплати, які здійснюються у грошовій формі

1. Соціальні допомоги та виплати, встановлені колективним договором (працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на народження дитини, сім'ям з неповнолітніми дітьми тощо).

2. Одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби.

3. Надбавки та доплати до державних пенсій працюючим пенсіонерам.

4. Вихідна допомога у разі припинення трудового договору.

5. Відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

6. Витрати на відрядження, а саме: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення.

Компенсаційні виплати та добові, які виплачуються у разі переїзду на роботу в іншу місцевість згідно із законодавством.

7. Виплати в установленому розмірі особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи (крім надбавок та доплат до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених законодавством, за роботу на територіях радіоактивного забруднення, оплата додаткових відпусток, що надаються відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

8. Компенсація моральної шкоди працівникам, що виплачується за рішенням суду.

9. … Винагороди за відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції та їх використання.

10. Надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, що направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, і працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у визначених законодавством розмірах.

11. Компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту.

…

13. Позики, видані працівникам для поліпшення житлових умов, на індивідуальне будівництво, заведення домашнього господарства.

14. Матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.

15. Допомога, що виплачується молодим спеціалістам під час відпустки після закінчення навчального закладу.

II. Виплати, які надаються в натуральній або грошовій формі

1. Вартість вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих працівникам в обсягах та за переліком професій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. N 462 "Деякі питання обкладення податком з доходів фізичних осіб вартості безоплатно наданих вугілля та вугільних брикетів" (Офіційний вісник України, 2004 р., N 15, ст. 1039), або виплата грошової компенсації вартості такого вугілля та вугільних брикетів.

2. Платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей.

…

4. Витрати на харчування учасників спортивних заходів, у тому числі суддів, на час перебування на спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах у межах установлених норм.

5. Відшкодування працівникам витрат на придбання ними спецодягу та інших засобів індивідуального захисту в разі невидачі їх роботодавцем або вартість виданого згідно з діючими нормами спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування.

6. Вартість придбаних роботодавцем проїзних квитків, що персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм у разі потреби для виконання виробничих завдань (у зв'язку із специфікою роботи).

7. Витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (крім оплати праці водіїв).

8. Вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників.

9. Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім суми заробітної плати, що зберігається за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), а саме:

витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів;

стипендії слухачам підготовчих відділень, студентам, аспірантам, направленим підприємствами на навчання з відривом від виробництва у вищі навчальні заклади;

оплата проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

витрати, пов'язані з організацією навчального процесу (придбання навчального матеріалу, оренда приміщень).

10. Витрати на проведення культурно-освітніх і оздоровчих заходів та утримання громадських служб (крім оплати праці працівників, які їх обслуговують).

Витрати на благоустрій садівничих товариств (будівництво шляхів, енерго- та водопостачання, осушення та інші витрати загального характеру), будівництво гаражів для працівників.

11. Витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов'язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом.

12. Вартість житла, переданого у власність працівникам.

13. Витрати на оплату послуг з лікування працівників, які були надані установами охорони здоров'я.

14. Доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями), а також доходи від здавання в оренду землі.

Крім того, ці витрати, у разі їх при правильного трактування, можна включати до витрат підприємства, що зменшують об’єкт оподаткування податком на прибуток. А ПДВ, сплачений у зв’язку з такими витратами, є законним податковим кредитом, що зменшує ПДВ, обчислений до сплати до бюджету.

Ще одна цікавинка:

Згідно з ч.2. ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний: (п.1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Відповідно не залежно від фінансового стану підприємства, ЄСВ потрібно платити і платити вчасно.

Ще одна проблема: не сплата ЄСВ призводить до невиплати заробітної плати. А це вже підстава для розгляду ситуації з точки зору ст. 175 Кримінального кодексу України. І для встановлення, чи дійсно підприємство не мало коштів для виплати заробітної плати, доведеться спілкуватись зі слідчим. Не дуже приємна ситуація.

На практиці такі проблеми виникають, якщо у підприємства виникли фінансові труднощі. Але штрафи і пеня за порушення строків сплати ЄСВ тільки погіршать цю ситуацію.

При цьому, щодо ЄСВ строки давності не діють.

Відтак, виникає ефект «лавини»: з’явились кошти – сплатили спочатку штрафи і пеню за прострочку сплати попереднього ЄСВ, а на поточний ЄСВ коштів не вистачило. І знову – штраф і пеня, сплата яких знову призводить до дефіциту коштів на своєчасну сплату наступного поточного ЄВС. Це, часто,  серйозні витрати. Що дуже ускладнюють фінансовий стан платника.

Але, згідно з п.п. 13, 14 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до податкового органу або позову до суду. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов’язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Відтак, у разі оскарження штрафів та пені, підприємство не витрачає коштів на їх сплату аж до ухвалення судового рішення. І має змогу вирівняти сплату поточних платежів з ЄСВ.

Кожен бухгалтер, що потрапив у таку неприємну ситуацію, може самостійно розрахувати економічний ефект від оскарження таких штрафів і пені…

Звичайно, враховуючи норму ч.2. ст.6 Закону, особисто я не стала б гарантувати, що Суд задовольнить позов. Проте, що б там не говорили, але закон не є абсолютною несправедливістю.

Крім того, як, наприклад, у ситуації зі штрафами за порушення касової дисципліни, карантином, - закон у будь-який час може бути змінений. Благо, і паперу в країні вистачає, і Верховна Рада дуже трудолюбива.

У будь-якому випадку, гроші підприємство точно заощадить. І уже одне це - дуже добре.