Iнвентаризуємо розрахунки з бюджетом (частина 2)
Інвентаризуючи розрахунки з бюджетом, продовжимо з'ясовувати правила звіряння таких розрахунків та порядок дій підприємства у разі виявлення розбіжностей.
Термін для видачі акта звірки
За правом, наданим статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР (далі – Закон № 393), громадяни України можуть звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
Строк розгляду звернень та їх вирішення становить не більше одного місяця від дня їх надходження. Звернення, які не потребують додаткового вивчення, розглядають невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).
Тож суб’єкт господарювання, за яким у контролюючому органі відкрито інтегровані картки платників (далі – ІКП), може звернутися з письмовою заявою про звіряння розрахунків. За роз’ясненнями податківців, у заяві потрібно зазначити платежі і період, за якими звіряють стан розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суб’єктами господарювання суми за цими платежами за відповідний період.
Оскільки всі дані зафіксовано в ІКП, податківцям не потрібен додатковий час, щоб вивчити звернення та отримати потрібну інформацію. Отже, не пізніше 15 робочих днів з дня отримання письмової заяви від платника податку податкова повинна надати документ (на кшталт акта звіряння) про стан розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним соціальним внеском. Підтверджують це й фіскали (категорія ЗІР 135.04).
Врегулювання розбіжностей
Якщо на підставі акта звіряння, складеного податківцями в довільній формі, платник податку виявляє розбіжності між даними бухобліку та ІКП щодо розрахунків з бюджетом, їх потрібно врегулювати. Бо ж пунктом 5 Положення № 879 встановлено, що інвентаризація має забезпечити перевірку повноти відображення зобов’язань. Але перед врегулюванням варто з’ясувати причини таких розбіжностей, а їх може бути чимало.
Помилки платника податку
Платник податку може припуститися помилок під час нарахування сум податків у бухобліку, їх відображення в податкових деклараціях (розрахунках) тощо. Наприклад, помилку в бухобліку, допущену в поточному (звітному) році, можна виправити шляхом сторнування неправильних записів і виконання правильних. Якщо бухпомилка тягнеться з минулорічних звітних періодів − її виправляють відповідно до вимог П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».
Платник податку може помилитися й у реквізитах розрахункових документів на сплату податків, передбачених Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666. У цьому випадку податківці з’ясовують призначення платежу за правилами, встановленими пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 422, а потім переносять до ІКП платника. Тож можливі розбіжності в періоді такого з’ясування.
Помилки органу Державної фіскальної служби України (далі − ДФСУ)
Порядок № 422 передбачає можливість перекручення (викривлення) показників – неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене працівниками органів ДФСУ як навмисно, так і випадково – внаслідок арифметичних та технічних помилок. Зрозуміло, що ці помилки також підлягають виправленню за правилами Порядку № 422.
Перевірка розрахунків з бюджетом через електронний кабінет
Такий сервіс, як «Електронний кабінет платника податків», запроваджує низку онлайн-послуг для суб’єктів господарювання, які полегшують взаємовідносини з фіскальними органами. Адже за його допомогою платники податків можуть не лише підготувати, заповнити та надіслати податкову звітність в електронній формі, а й переглянути дані про стан розрахунків з бюджетом. У цьому випадку не потрібно відвідувати податкову із зверненням про проведення звіряння розрахунків з бюджетом.
Переплата податків: що робити
Платник податків може подати заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі. У ній він зазначає, куди перерахувати кошти, зокрема на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету (п. 43.4 ПКУ). А власне Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджено наказом Мінфіну від 03.09.2013 р. № 787.
Інформація по темі:
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Блоги 
