В Україні за комунальні борги можуть забрати квартиру: як не втратити майно
Щоб не забрали квартиру, боржникам потрібно реструктуризувати свої борги, впевнені експерти, передає Сегодня.ua.
В Україні разом із сумами в платіжках зростає і розмір заборгованості за комунальні послуги. Станом на кінець минулого року українці заборгували понад 20 мільярдів гривень, в окремих районах Києва на кожного мешканця припадає кілька тисяч боргу. Сайт "Сегодня" з'ясував, коли в українців можуть забрати квартиру за комуналку і що робити, щоб не втратити майно в рахунок боргу.
За борги можуть забрати квартиру, машину і телевізор
У типовій багатоповерхівці комунальні рахунки не закриті у кожної п'ятої квартири, при цьому не платять за рахунками далеко не найбідніші мешканці. Українці, за даними Державної служби статистики, заборгували більше 20 мільярдів гривень. "У нас приблизно 20% у кожному будинку не платять за комунальні послуги, або ж оплачують рахунки частково", – розповідає в. о. директора Тернівського Житлово-комунального підприємства Ігор Заярний. Комунальники скаржаться: навіть українці з високим достатком не поспішають платити за рахунками.
За результатами опитування, проведеного сайтом "Сегодня", 46% респондентів накопичують борги за комуналку, ще 44% змушені заощаджувати для того, щоб впоратися з комунальними платежами. В опитуванні взяли участь майже 9 тисяч читачів.
Суми в платіжках зростають з кожним місяцем. Так, у листопаді 2016-го українська родина в середньому віддавала за комунальні послуги 1156 гривень, а вже в грудні ця сума зросла до 1557 гривень. Варто відзначити, що до 70% від суми в платіжках опалення. І більша частина тепла йде на опалення вулиці – Гкал губляться через неутеплені вікна, стіни, вентиляцію. За оцінками Міністерства регіонального розвитку і ЖКГ, 90% всіх багатоповерхівок потрібно термомодернізувати, в середньому це дозволить скоротити втрати ресурсів на 60%, пропорційно скоротяться суми в платіжках за опалення. Докладніше дізнатися про те, як модернізувати свій будинок, можна тут.
Накопичувати борги за комуналку не варто. Як зазначає юрист Олександр Плохотник, у боржників за рішенням суду можуть заарештувати будь-яке майно, а якщо сума боргу перевищує розмір десяти мінімальних зарплат, виконавча служба має право в рахунок боргу продати на аукціоні єдине житло боржника.
У травні минулого року через борг у 50 тисяч гривень без єдиної квартири залишився мешканець Луцька Олександр Швейгер. "Наскільки могли, платили. Був у Польщі два місяці, 27 листопада повернувся, були плани, як цей борг погасити", – розповідає 27-річний Олександр. Двокімнатну квартиру продали за 446 тисяч гривень, "здачу" у майже 400 тисяч сім'ї Швейгер досі не повернули.
Юрист Олександр Плохотник пояснює: в Україні діє спрощена система стягнення боргів. Будь-який ЖЕК може подати в суд на боржника, після чого рішення буде винесено протягом трьох днів. Судовий наказ про стягнення майна видається без судового засідання та без виклику сторін. Тобто боржник, у якого, наприклад, збираються заарештувати машину, дізнається про це тільки після того, як у будинок нагрянуть судові пристави.
Найчастіше після арешту майна в українців є час для того, щоб погасити заборгованість. Як повідомляють у прес-службі запорізького підприємства "Міські тепломережі", торік на одному з постів у Василівку зупинили водія, машина якого через борг у 3467 гривень перебувала у розшуку. Автомобіль відправили на штрафмайданчик, і в той же день боржник погасив заборгованість за комуналку і виплатив 10% виконавчого збору.
Постачальники послуг подають у суди й заарештовують телевізори, пилососи, мікрохвильові печі, колонки та інше майно несумлінних клієнтів. Купити арештоване майно можна на сайті СЕТАХ. Тут "з молотка" йдуть не тільки мікрохвильові печі українців, які не змогли погасити борг за опалення, але і квартири, куплені за іпотекою. Приміром, зараз на сайті зі стартовою ціною в 22 мільйони гривень продають восьмикімнатну квартиру на вулиці Софійській у Києві.
Як врятувати нерухомість
Олександр Плохотник зазначає: постачальники послуг завжди зацікавлені вирішити проблему без суду, наприклад, оформивши договір реструктуризації боргу. "На моїй практиці випадків відчуження квартири не було. Якщо вже потрапили в таку ситуацію, борг перевищує 10 мінімалок, тобто більше 32 тисяч гривень, потрібно обов'язково укласти договір реструктуризації та виплачувати поетапно", – радить юрист.
"На моїй практиці випадків відчуження квартири не було. Якщо вже потрапили в таку ситуацію, борг перевищує 10 мінімалок, тобто більше 32 тисяч гривень, потрібно обов'язково укласти договір реструктуризації та виплачувати поетапно", – радить юрист.
При цьому строк позовної давності за такими боргами – три роки, тобто стягнути можуть тільки суму, накопичену за 36 місяців. Борг, каже юрист, не заважає українцям оформити субсидію або скористатися постановою Кабміну про розстрочення платежів за опалення.
"Якщо субсидія не призначена, оформляйте розстрочку, тоді потрібно буде платити за опалення цілий рік, а не тільки в період опалювального сезону, але сума зменшиться вдвічі. Це звільнить якусь частину коштів і її можна віддавати в рахунок боргу. Якщо зовсім туго – потрібно шукати другу роботу. найбільш неправильно в цій ситуації – чекати, поки постачальник послуг звернеться до суду і в квартиру постукають працівники виконавчої служби", – говорить Олександр Плохотник.
До речі, на даний момент Олександр Швейгер, який позбувся своєї квартири, намагається через Апеляційний суд повернути житло. Каже, що за комуналку не платили, бо живуть разом з бабусею і обоє тривалий період хворіли: хлопець отримав травму на роботі і рік перебував у лікарні. "Все, що міг, то платив. У бабусі з пенсії вираховували 20%. Щоб взагалі не платили, такого не було", – розповідає Олександр. Однак адвокат хлопця, Леонід Романюк, впевнений, що повернути квартиру не вдасться.
Олександр Плохотник пояснює: якщо житло вже продано, повернути його буде дуже складно. Оскаржити рішення протягом десяти діб. "Після рішення суду буде десять діб на оскарження. Тоді вже засідання буде проходити із запрошенням сторін. Ризик втратити квартиру є, скажімо так, у найбільш несвідомих громадян", – пояснює юрист.
До речі, українці платять за комуналку 25% від свого доходу. Так, середня зарплата в країні, за даними Держстату, досягла 6475 гривень, при цьому середня платіжка за комуналку – 1600 гривень. Субсидіанти віддають за комунальні послуги 15% від свого доходу.
Автор: Олександр Литвин
- Інше
- /
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Блоги 
