Надання поворотної фінансової допомоги фізособі: наслідки для підприємства

Підприємство надало поворотну фінансову допомогу працівнику – фізичній особі. Які наслідки цієї операції будуть для підприємства?

У такій ситуації підприємству, що надало поворотну фінансову допомогу, слід звернути увагу на «зарплатні» податки і збори — податок на доходи фізичних осіб (далі − ПДФО), військовий збір (далі — ВЗ) та єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ). 

ПДФО та ВЗ

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (пп. 165.1.31 Податкового кодексу України, далі − ПКУ). А отже, ПДФО та ВЗ на суму наданої фізособі фіндопомоги не нараховується.

Водночас суму такої допомоги потрібно відобразити у формі № 1ДФ з ознакою доходу «153» (підкатегорія 103.25 «ЗІР») так:

• суму нарахованого доходу фіксують у графі 3а «Сума нарахованого доходу» незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;
• суму фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом відображають у графі 3 «Сума виплаченого доходу»;
• у графі 4а «Сума нарахованого податку» проставляють «0» (нуль);
• у графі 4 «Сума перерахованого податку» також проставляють «0» (нуль).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається та оподатковується ПДФО за ставкою 18% та ВЗ за ставкою 1,5%:

• сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою сплив строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, чинного для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році — 800 грн), крім сум податкової заборгованості, за якими сплив строк позовної давності згідно з р. II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу (пп. 164.2.7 ПКУ);
• основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році — 1 600 грн) (пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ).

Фізична особа самостійно сплачує ПДФО з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації. При цьому підприємство-кредитор зобов’язане повідомити платника податку – боржника − направити рекомендованого листа з повідомленням про вручення або укласти відповідний договір, або надати повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу в порядку, визначеному п. 164.2 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених пп. 164.2.17 ПКУ.

У підкатегорії 103.02 «ЗІР» податківці також зазначили, що якщо боржником не виконується зобов’язання у строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу платника податку в разі її анулювання (прощення) кредитором до закінчення строку позовної давності на підставі пп. «д» пп. 164.2.17 або пп. 164.2.7 ПКУ в разі спливу строку позовної давності.

Тобто сума неповерненої фіндопомоги оподатковується у випадках:

• коли сплив строк позовної давності за наданою фіндопомогою;
• якщо позикодавець прийняв рішення про прощення боргу фізособі.

Якщо підприємство-надавач прийняло рішення про прощення боргу та повідомило боржника-фізособу про прощення боргу, то воно повинно відобразити суму фіндопомоги у формі № 1ДФ з ознакою доходу «126». А в разі спливу строку позивної давності — з ознакою доходу «107».

ЄСВ

Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI ЄСВ нараховують на суму зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплати, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, у т. ч. у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, і суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Оскільки сума поворотної фіндопомоги не включається до фонду оплати праці згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держстату України від 13.01.2004 р. № 5, у разі прощення боргу фізособі вона також не обкладається ЄСВ (пп. 3.31 Інструкції).