Заклади ресторанного господарства: організуємо роботу правильно

Насамперед давайте визначимося з термінологією.

На сьогодні законодавець використовує два варіанти: «громадське харчування» і «ресторанне господарство».

Якщо з філологічної точки зору ці поняття різні, то з точки зору нормативки вони рівнозначні. Річ у тім, що до основного для «харчовиків» документа — Правил № 219 — свого часу було внесено зміни і «громадське харчування» замінили злегка пишномовним «ресторанне господарство» (далі — РГ). Деякі акти залишилися з громадським харчуванням, інші ж використовують більш благородний термін. Проте суть від цього не змінилася.

Що ж розуміється під закладом ресторанного господарства (далі — ЗРГ)? Чи класифікуються якимсь чином ці об’єкти? Відповіді на ці запитання знаходимо у Правилах № 219. Зокрема, згідно зп. 1.5 цих Правил заклади ресторанного господарства діляться за типами: фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, ресторан, бар, кафе, їдальня, закусочна, буфет, магазин кулінарних виробів, кафетерій. У свою чергу, ресторани та бари діляться також на класи — перший, вищий і люкс*.

* Детальніше про класифікацію закладів ресторанного господарства див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 51, с. 43.

Самі Правила № 219 розшифровок до цих типів закладів не дають. Розтлумачив що до чого МЗЕЗторг України в листі від 09.09.98 р. № 15-03/29-577а.

Наприклад, ресторан — це підприємство громадського харчування з високим рівнем комфорту, матеріально-технічного оснащення, кваліфікації працівників, широким асортиментом страв складного приготування, включаючи фірмові, винно-горілчані, тютюнові та кондитерські вироби, з підвищеним рівнем обслуговування у поєднанні з організацією відпочинку споживачів.

На цьому теоретичні питання облишимо. Перейдемо до практичної частини.

Дозвільні документи

Звичайно, першочерговою є державна реєстрація госпсуб’єкта. Тільки після цього ви зможете законно здійснювати діяльність громадського «харчування» і отримувати інші дозвільні документи, що даватимуть вам право розпочати роботу.

Що ж це за документи? Зараз розповімо.

Пожежники (ДСНС). На сьогодні їх діяльність регулюється Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI. Відповідно до ч. 2 ст. 57 цього Кодексу початок використання госпсуб’єктом об’єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) проводиться ним на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази госпсуб’єкта вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Водночас Порядок № 440, що деталізує процедуру подання подібного документа, встановлює випадки, коли цей документ не подається. А саме:

— у разі використання торгових місць, кіосків і контейнерів (якщо вони розміщені на ринку відповідно до схеми, погодженої з органом державного пожежного нагляду (ДСНС));

— орендарем об’єкта нерухомості (особою, яка використовує об’єкт нерухомості за цивільно-правовими договорами, що не передбачають перехід права власності на такий об’єкт) за умови, що декларацію на об’єкт нерухомості зареєстровано його власником;

— у разі використання об’єктів, які в установленому законодавством порядку приймаються в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Декларація реєструється територіальним органом ДСНС

Подання цього документа може відбуватися через центри надання адміністративних послуг. Надсилається декларація у двох примірниках. Один з них зберігається в держоргані, а другий з відміткою про реєстрацію повертається госпсуб’єкту. Форму декларації передбачено в додатку доПорядку № 440.

Увага! Суб’єкти господарювання з високим ступенем ризику для реєстрації «пожежної» декларації повинні разом з нею додатково подати позитивний висновок експертизипротипожежного стану підприємства, об’єкта чи приміщення.

Зрозуміти, що ви належите до «ризикових» госпсуб’єктів, допоможе постанова КМУ від 29.02.2012 р. № 306. Наприклад, ваш заклад знаходиться в будівлі, що належить до пам’яток архітектури.

«Санітарні» дозволи. Тут ми повинні керуватися перш за все Законом № 771.

Цей Закон передбачає дві дозвільні процедури: (1) отримання експлуатаційного дозволу і (2) державну реєстрацію потужностей*.

* Детальніше див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, с. 24.

Оскільки ЗРГ звільнені від обов’язку отримувати експлуатаційний дозвіл ( ч. 2 ст. 23 Закону № 771), нас цікавитиме державна реєстрація потужностей.

Оператори ринку, що діють без експлуатаційного дозволу (у тому числі ЗРГ), повинні зареєструвати потужності, що використовуються на будь-якій стадії виробництва та/або обігу харчових продуктів.

Нагадаємо: потужності — це споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, а також територія, що використовується у виробництві та/або обігу об’єктів санітарних заходів ( п. 69 ст. 1 Закону № 771).

Що таке «об’єкти санітарних заходів»? Згідно з п. 50 ст. 1 Закону № 771 до них належать: (1)харчові продукти; (2) тварини, призначені для споживання людиною; (3) допоміжні матеріали для переробки; (4) матеріали, які контактують з харчовими продуктами.

Держреєстрацію потужностей проводять територіальні органи Держпродспоживслужби.Саму ж заяву на проведення цієї процедури можна подати через центр надання адміністративних послуг.

Охорона праці. У більшості випадків ЗРГ передбачає наявність найманих працівників та функціонування кухні. А яка кухня без обладнання?

У зв’язку з цим ЗРГ як роботодавцю необхідно подбати про отримання дозвільних документів, що пов’язані з охороною праці.

Згідно з п. 6 додатка 6 до Порядку № 1107 експлуатація (як і обслуговування, а також ремонт) технологічного обладнання харчової промисловості належить до робіт підвищеної небезпеки. Водночас саме по собі це обладнання належить до механізмів підвищеної небезпеки (п. 3 додатка 7 до Порядку № 1107).

Робота з подібним оснащенням може проводитися роботодавцем на підставі декларації відповідності його матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки (ч. 9 ст. 21 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 г. № 2694-ХІІ, п. 21 Порядку № 1107).

Декларація реєструється територіальними органами Держпраці за місцем виконання робіт з підвищеною небезпекою

Документ доставляється роботодавцем особисто (у двох примірниках) або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення. Також це можна зробити через центр надання адміністративних послуг.

Строк для подання — не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку виконання робіт. Форму декларації передбачено додатком 8 до Порядку № 1107.

Увага! Якщо ваш персонал має справу з машинами, механізмами та обладнанням підвищеної небезпеки, передбаченими додатком 3 до Порядку № 1107 (наприклад, паровими котлами теплопродуктивністю більше 0,1 МВт), то «працеохоронною» декларацією не відбудешся.

У такому разі необхідно отримувати дозвіл на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки. Строк дії для експлуатації — 5 років, для використання — безстроково.

При цьому отримання такого дозволу не потрібне для обладнання, що відповідає одній з таких вимог: (а) воно прийняте в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката; (б) щодо цього обладнання зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації; (в) обладнання зареєстроване Держпраці.

Ліцензії. ЧИТАТИ ДАЛІ...

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2017, № 48:
Документація та документообіг
Калькуляція вартості і розрахунок цін на продукцію
Облік у ресторанному господарстві
Облік за торговельним методом
Облік за виробничим методом
Списуємо те, що зіпсувалося, і обліковуємо списання
Посуд як об’єкт обліку
«Офіціанте, рахунок!», або Розрахунки в ресторані
«Відпочивайте культурно!»: алкоголь у ресторані
«Схід — справа делікатна...», або Кальян у закладі громадського харчування
Обліковуємо бізнес-ланч
Ми говоримо — РРО, маємо на увазі — POS-термінал
Відмова від ресторанного замовлення, або «Душа міру знає...»

Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"