Оплата часу простою не є запровадженням нових чи змiною чинних умов оплати працi в бiк погiршення, а є гарантiйними виплатами. Тому про простій не потрібно повідомляти за два місяці

КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi

Щодо повiдомлення працiвникiв про час простою

ПИТАННЯ: Чи враховується положення ст. 113 КЗпП як суттєвi змiни чинних умов оплати працi та чи має роботодавець повiдомити про них працiвникiв за два мiсяцi до початку простою?

Якщо пiдприємство перебуває в станi простою та працiвникам сплачується 2/3 тарифної ставки, чи можна розглядати це як змiну чинних умов оплати працi в бiк погiршення?

ВIДПОВIДЬ: За статтею 103 КЗпП про новi або змiну чинних умов оплати працi в бiк погiршення власник або уповноважений ним орган повинен повiдомити працiвника не пiзнiше як за два мiсяцi до їхнього запровадження або змiни.

Вiдповiдно до ст. 34 КЗпП простiй - це призупинення роботи, викликане вiдсутнiстю органiзацiйних або технiчних умов, потрiбних для виконання роботи, невiдворотною силою або iншими обставинами.

Виплати, якi проводяться працiвникам за час простою, визначенi ст. 113 КЗпП, згiдно з ч. 1 якої час простою не з вини, працiвника оплачується з розрахунку, не нижчого вiд двох третин тарифної ставки встановленого працiвниковi розряду (окладу).

Ураховуючи викладене, оплата часу простою не є запровадженням нових чи змiною чинних умов оплати працi в бiк погiршення, а є гарантiйними виплатами за перiод, коли працiвником не з його вини не виконується робота. Пiсля закiнчення простою працiвниковi поновлюється виплата його заробiтної плати.

Начальник вiддiлу,  Неля СИНЬКО

"Праця i зарплата" № 20 (1032), 31 травня 2017 р.