Приймаємо на роботу інваліда
Про «обов’язаловку»
Інвалід — це особа зі стійким розладом функцій організму, який при взаємодії з оточуючим середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності (ст. 2 Закону № 875*).
* Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII.
Чинне законодавство надає інвалідам рівні з усіма громадянами права і можливості, у тому числі при реалізації права на працю. Інваліди можуть працювати на підприємствах і займатися підприємницькою і іншою трудовою діяльністю (ст. 17 Закону № 875).
Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.
Роботодавці (юрособи та фізособи-підприємці), що використовують найману працю,зобов’язані виділяти і створювати робочі місця для інвалідів у межах нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Він визначений у розмірі 4 % середньооблікової кількості штатних працівників (СКШП) за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб — у кількості 1 робочого місця (ст. 19 Закону № 875). Далі — тези з обов’язкового працевлаштування з посиланням на розширений матеріал.
|
«Зобов’язалівка» оминає тих (не потрібно реєструватися у Фонді соцзахисту інвалідів, подавати «інвалідний» Звіт, немає обов’язку працевлаштовувати інваліда), у кого СКШП облікового складу за рік не перевищує 7 осіб. Підрахунок цього показника має свої нюанси. Зокрема, в розрахунках СКШП немає місця сумісникам! «Крокуємо» так: крок 1. Визначаємо кількість штатних працівників облікового складу за кожен день кожного місяця звітного року, включаючи вихідні, святкові та неробочі дні; крок 2. Визначаємо СКШП облікового складу за кожен місяць звітного року; крок 3. Визначаємо СКШП облікового складу за звітний рік |
Стаття «Інвалідний» Звіт: хто спить спокійно» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 8) |
|
Якщо перевищує (СКШП облікового складу за рік перевищує 7 осіб): «шукати чи не шукати — ось у чому питання». Відповідь Фонду: «шукати, якщо не знайшов, — відповідати». Ми не такі категоричні в цьому питанні. Знову ж таки потрібно врахувати такі моменти: — кількість «обов’язкових» інвалідів теж рахують «не в лоб». Оперуємо саме СКШП інвалідів. Його розраховують аналогічно СКШП облікового складу всіх працівників, тільки враховують кількість працівників-інвалідів, для яких це місце роботи є основним. На виконання нормативу не зараховують інвалідів, які працюють за сумісництвом (маються на увазі зовнішні сумісники). І ще один важливий момент: якщо інвалід прийнятий за основним місцем роботи на умовах неповного робочого часу, то на виконання нормативу він зараховується як повноправна одиниця ; — у фізосіб-підприємців є свого роду привілей. Підприємець-інвалід може зарахувати себе в рахунок виконання «інвалідного» нормативу, встановленого йому як роботодавцеві |
Стаття «Пошуки працівника-інваліда: ф. № 3-ПН проти адмінгоспсанкцій» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 36). Стаття «Інвалідний» норматив: на жаль, без дива» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 48). Стаття «Не забуваємо! Здаємо «інвалідний» Звіт!»(журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 7) |
Робоче місце інваліда
Далі. Роботодавці можуть приймати інвалідів як на звичайні робочі місця, так і на спеціальні з урахуванням індивідуальних програм реабілітації (якщо це необхідно в результаті захворювання інваліда) і рекомендацій МСЕК (листи Фонду інвалідів від 29.02.2008 р. № 1/6-51/06 і від 06.11.2008 р. № 1/6-481/06).
Якщо МСЕК у своїх документах не вказала на необхідність створення для інваліда спеціального робочого місця, то ви можете працевлаштувати його на звичайне робоче місце.
А що вважають спеціальним робочим місцем інваліда? Це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці людини з урахуванням його індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного оснащення тощо. Інакше кажучи, це робоче місце, спеціально адаптоване під інваліда за допомогою спеціального технічного устаткування, пристосувань і пристроїв.
Причому спеціальне робоче місце для інваліда ви можете створити як на виробництві, так і в нього вдома, якщо він працюватиме вдома (ч. 4 ст. 18 Закону № 875).
При створенні такого робочого місця враховуйте обмежені можливості інваліда (анатомічні дефекти або нозологічні форми захворювання), його професійні навички і знання, а також рекомендації МСЕК. До цього закликає ст. 18 Закону № 875.
Природно, створити спеціальне робоче місце інваліда роботодавець може, але тільки якщо в нього вже є інвалід, який працюватиме на цьому місці надалі. Погоджується із цим і ВАСУ в п. 4.3 Рекомендацій «Про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів на працевлаштування» від 14.04.2008 р. № 07.2-10/2.
Тому якщо ви вирішили працевлаштувати інваліда, наприклад, у рахунок виконання «інвалідного» нормативу, то достатньо створити (виділити) звичайне робоче місце, яке він згодом посяде. Створювати спеціальне робоче місце під якогось абстрактного інваліда не потрібно!
Не радимо працевлаштовувати інваліда на роботу, яка йому протипоказана. Річ у тому, що ст. 24 КЗпП забороняє укладати трудовий договір з громадянином, якому пропонована робота протипоказана за станом здоров’я.
Тому якщо хочете, щоб у ваших відносинах з інвалідом комар носа не підточив, то краще заручіться правильними документами від МСЕК — нехай вона в індивідуальній програмі реабілітації інваліда пропише, що робота на відповідній посаді не шкодить його здоров’ю.
До того ж якщо ви з інвалідом душі один в одному не чуєте , то він узагалі може письмово відмовитися від виконання програми реабілітації, про що має бути зроблений відповідний запис у програмі реабілітації (п. 10 Положення № 757**).
Чи потрібно проводити атестацію робочого місця інваліда? Відразу заспокоїмо вас: спеціальнаатестація робочого місця, організованого (виділеного) для працівника, якому встановлена інвалідність, не передбачена чинним законодавством .
Атестація таких робочих місць за умовами праці проводиться на загальних підставах згідно зПорядком № 442*** на підприємствах, де технологічний процес, використовуване устаткування, сировина і матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних чинників. І при цьому такі чинники здатні несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих і їх нащадків як зараз, так і в майбутньому.
Тобто основна мета атестації — реалізувати права працівників на: здорові і безпечні умови праці; пільгове пенсійне забезпечення; пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах. Причому зверніть увагу: йдеться про всіх працівників, а не тільки про інвалідів.
У результаті атестації відповідні робочі місця відносять до однієї з категорій за видами умов праці: з особливо шкідливими і особливо важкими умовами (Список № 1); зі шкідливими і важкими умовами (Список № 2).
Прийом на роботу
Інвалід, як і всі інші громадяни, може працювати як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. ЧИТАТИ ДАЛІ...
Інші матеріали із "Бухгалтер911", 2017, № 42:
Слідами пенсійної реформи: ЄСВ у підприємців і не лише
Податкова накладна на часткову передоплату / постачання товару партіями: ТОП-запитання
Зменшуємо статутний капітал з примусу
Блокування податкових накладних: нова «розблокувальна» Таблиця і ліберальні норми для аграріїв
Як «по-новому» визначається ∑Перевищ
Безнадійна заборгованість і податок на прибуток: «подвійний удар»
Сумісник і його основне місце роботи
З декрету на роботу: як оформити?
Люмінесцентні лампи та інше «еко»
Індексація зарплати за жовтень 2017 року
Нотатки про амортизацію у підприємця-загальносистемника
Передплатити "Бухгалтер911"
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Блоги 
