Річна інвентаризація: «дебіторка» і «кредиторка»
Конкретні рекомендації, що стосуються порядку проведення інвентаризації, знайдете в розд. ІІІ Положення № 8791, в окремому підрозділі якого описані базові правила інвентаризації дебіторської і кредиторської заборгованостей. Давайте зупинимося на них детальніше.
Обов’язкову інвентаризацію розрахунків з дебіторами і кредиторами необхідно проводити щорічно перед складанням річної фінзвітності. Робити це абз. 2 п. 10 розд. І Положення № 879зобов’язує в період 3 місяців до дати балансу.
Які види заборгованості інвентаризувати? У ході річної інвентаризації розрахунків шляхом документальної перевірки встановлюють:
— правильність розрахунків з банками, контролюючими органами, іншими підприємствами, а також структурними підрозділами підприємства, виділеними на окремі баланси;
— заборгованість підзвітних осіб;
При інвентаризації підзвітних сум перевіряють відповідність даних бухобліку виданим авансам і звітам підзвітних осіб про них.
— правильність і обґрунтованість сум заборгованості за нестачами і крадіжками. Інвентаризація заборгованості за нестачами і втратами від псування цінностей полягає в перевірці причин, з яких затримуються розгляд матеріалів щодо виявленої нестачі і віднесення її на винних осіб або списання в установленому порядку;
— правильність і обґрунтованість сум дебіторської, кредиторської і депонентської заборгованостей, у тому числі суми кредиторської і депонентської заборгованостей, за якими строк позовної давності сплив;
— реальність заборгованості працівникам з оплати праці.
Крім того, встановлюють реальність заборгованості громадянам2 із соціальних виплат, а також за безготівковими розрахунками із цих виплат.
2 Безпосередньо або через роботодавців.
Покрокова інструкція. Інвентаризація дебіторської і кредиторської заборгованостей полягає у звірянні документів та записів у реєстрах обліку і перевірці таких заборгованостей стосовно (п. 7.3 розд. ІІІ Положення № 879):
— дотримання строку позовної давності;
— обґрунтованості сум, що обліковуються на рахунках обліку розрахунків з покупцями, замовниками, постачальниками, підрядниками, отриманих і виданих векселів, отриманих позикових коштів, наданих кредитів (позик), з підзвітними особами, депонентами, іншими дебіторами та кредиторами.
Інвентаризація дебіторської заборгованості розпочинається з того, що підприємство-кредитор передає всім своїм дебіторам (боржникам) виписки з аналітичних рахунків про їх заборгованість.
Такі виписки, зазвичай, мають форму актів звіряння розрахунків.
Дебітори повинні підтвердити заборгованість або заявити заперечення за нею. Отримані від них акти звіряння пред’являють інвентаризаційній комісії3 для підтвердження реальності заборгованості.
3 Або робочій інвентаризаційній комісії.
Після підписання актів звіряння розрахунків з дебіторами на відповідних рахунках бухобліку повинні залишатися виключно погоджені суми заборгованостей.
Але в окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунені або залишилися нез’ясованими, кожна сторона відображає розрахунки з дебіторами в сумах, які виходять із записів у бухобліку і визнаються нею вірними.
Увага: згідно з ч. 1 ст. 264 ЦКУ при здійсненні особою дії, яка свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку, переривається перебіг строку позовної давності4. А після переривання такий строк починає новий відлік.
4 Детальніше про таке переривання — у статті минулого номера журналу «Строк позовної давності — його переривання і призупинення».
Але що тут показове? У п.п. 4.4.1 постанови № 105 ВГСУ уточнює, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов’язку, з урахуванням конкретних обставин справи, може належати і підписання уповноваженою посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, що підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.
Тому для того, щоб строк позовної давності почав «нове коло», підпису представників бухгалтерських служб та інших «рядових» членів інвентаризаційної комісії (які не є посадовими особами підприємства) може виявитися недостатньо. Для переривання перебігу строку позовної давності акт повинен підписати керівник підприємства-боржника (або інші особи, уповноважені на розпорядження майном і грошовими коштами).
Такий акт може бути не визнаний як документ, що свідчить про визнання боргу, з усіма наслідками, що виходять.
Інвентаризацію кредиторської заборгованості, у свою чергу, здійснюють на підставі актів звіряння, отриманих від кредиторів. ЧИТАТИ ДАЛІ...
Інші матеріали із "Бухгалтер911", 2017, № 45:
Аналізуємо зміни до Закону про бухоблік
Працевлаштування «передпенсіонерів»: розбираємо «новинку»
Інвестиційна нерухомість: тільки за справедливою вартістю?
Відбулося! «Дотягування» бази ЄСВ і страховий стаж
Оподаткування виплат працівникові-інваліду
In vino veritas: про торгівлю столовим вином
«Зимові» витрати беремо на себе! Облік у підприємця-загальносистемника
«Перехідні» нюанси єдиноподатної декларації ФОП
Передплатити "Бухгалтер911"
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Блоги 
