Якщо безпідставно складену ПН включено до декларації

"Вісник.Офіційно про податки"

На платника податку було складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну, яку таким платником було включено до податкової декларації у складі податкового кредиту. Згодом виявилося, що цю податкову накладну складено помилково. Які дії має чинити в цьому випадку платник?

Сергей Тимошенко , заместитель директора Департамента — начальник Управления совершенствования косвенного налогообложения Департамента методологической и нормотворческой работы ГФСУ.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 ПКУ, якою, зокрема, визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ПКУ не належать до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверд­жені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.

Відповідно до абзаців першого — другого п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством; платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених зазначеними документами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон про бухоблік, виходячи з норм якого:

• операції обліковуються відповідно до їх сутності (абзац восьмий ст. 4 Закону), що передбачає наявність факту здійснення господарської операції, правильне визначення її змісту і обсягу та відповідного дебітора або кредитора, а отже, виключає можливість відображення у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку нереальних операцій з псевдоконтрагентами;
• операція з постачання-придбання (отримання) товарів/послуг як дія (подія) у взаємовідносинах між підприємством і його відповідним контрагентом, що викликає зміни в структурі активів та зобов’язань обох сторін, які брали участь у її здійсненні, є господарською операцією, а підставою для її відображення в облікових регістрах є первинний документ (наприклад, видаткова накладна, акт або інший документ, що містить відомості про дії з передачі-приймання товару/послуги, платіжне доручення) (абзаци п’ятий і одинадцятий ст. 1 та частина перша ст. 9 Закону).

Тобто податкова накладна є підставою для нарахування сум ПДВ, які належать до податкового кредиту, за умови якщо:

• мала місце господарська операція (операція повинна бути реальною);
• податкова накладна складена саме тією особою, яка здійснила постачання товарів/послуг.

Заповнення і подання податкової звітності з ПДВ здійснюються відповідно до Порядку № 21, згідно з п. 6 розділу III якого дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Отже, сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції та зареєстрованій у ЄРПН, не підлягає відображенню в податковій декларації з ПДВ у складі податкового кредиту. У разі якщо платником податку було включено таку податкову накладну до податкової декларації, то відповідно до п. 50.1 ПКУ такий платник повинен:

• подати нову декларацію з виправленими показниками  з позначкою «Звітна нова» за такий самий звітний період, якщо не минув граничний строк подання декларації, в якій допущено помилку;
• або надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання такого розрахунку (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ).

При цьому в уточнюючому розрахунку відображаються всі заповнені рядки декларації, що уточнюється. До графи 4 уточнюючого розрахунку переносяться показники декларації, що уточнюється, у графі 5 відображаються всі показники декларації з урахуванням виправлених помилок, у графі 6 — абсолютне значення помилки за всіма заповненими в уточнюючому розрахунку рядками з відповідним знаком (+/–). У разі якщо абсолютне значення дорівнює нулю, то відповідний рядок не заповнюється. При цьому незаповнені в декларації рядки в уточнюючому розрахунку також не заповнюються.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 розділу VI Порядку № 21).