ВС: за призваним військовослужбовцем зберігається місце роботи та середній заробіток протягом року
Таке право закріплено в спеціальному для цих правовідносин Законі, повідомляє Юрліга.
Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 816/1155/16 за позовом ПАТ до Управління Держпраці про скасування рішення.
За обставинами справи 15 травня 2015 року ПАТ звільнило працівника у зв'язку з призовом на строкову військову службу відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Колишній працівник оскаржив таке звільнення в Управління Держпраці.
Держпраці здійснила позапланову перевірку підприємства, за результатами якої встановила порушення ст. 119 КЗпП щодо недотримання гарантій при звільненні та винесла припис про усунення ПАТ цих порушень.
ПАТ не погодилося з таким рішенням Держпраці і оскаржило його в суд.
Позивач зазначав, що за станом на момент звільнення вищевказаного працівника в п. 3 ст. 36 КЗпП не було передбачено пільг і гарантій працівникам, призваним на строкову військову службу, які передбачалися Законом «Про військовий обов'язок і військову службу». Він вважав, що таке право виникає лише в осіб, які перебували в трудових відносинах з підприємством і були призвані на строкову військову службу тільки після опублікування змін в трудове законодавство.
Суд першої інстанції і апеляційний суд відмовили в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши справу, ВС погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні касаційної скарги ПАТ виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону за працівником, призваним на строкову військову службу, але не більше одного року, зберігається місце роботи і середній заробіток.
Верховний Суд встановив, що посилання позивача на п. 3 ст. 36 КЗпП (в редакції, що діяла на момент призову звільненої особи на строкову військову службу) не є підставою припинення трудового договору.
Цей пункт передбачав підставою для припинення трудового договору призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну службу, крім призову працівника на військову службу під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року.
ВС зазначив, що в той час існувала неузгодженість ст. 39 Закону та п. 3 ст. 36 КЗпП. Одночасно колегія суддів зазначила, що це не може бути підставою для позбавлення гарантованого державою права на збереження робочого місця і середньомісячного заробітку, яке закріплене спеціальним для цих правовідносин Законом.
Верховний Суд прийшов до висновку, що, вирішуючи питання про звільнення у зв'язку з призовом на строкову військову службу, слід керуватися нормами Закону «Про військовий обов'язок і військову службу», а не КЗпП.
Постанова у справі № 816/1155/16 була винесена 11 квітня 2018 року.
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Блоги 
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)
 (1).jpg?v=1710160023)