Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


23.04.18
15097 0 Друкувати

Керівник юридичної особи може представляти підприємство у судах навіть не будучи адвокатом

Автор: Кірюшин Артем Андрійович, юридичний інтернет-ресурс "Протокол", (ВП/ВС № 910/23346/16 від 13.03.2018 р.)

Фабула судового акту: Згідно положень ч.ч. 3, 4 ст. 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Відповідно до «Перехідних положень» Конституції вже з 1 січня 2017 року представляти особу в касаційному суді може виключно адвокат (з 1 січня 2018-го – в апеляційних, з 1 січня 2019-го – судах першої інстанції). Водночас після цієї дати особа як учасник судового процесу може реалізовувати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки, в тому числі в судах касаційної інстанції, самостійно, без представника.

Проте на практиці виникає питання, а хто може представляти юридичну особу у касаційній інстанції – чи може це робити виключено адвокат, чи може представляти юридичну особу її директор або інша особа право на представництво якій надано статутними документами.

У цій справі Вищим господарським судом України повернуто касаційну скаргу особі, яка її подала оскільки відповідно до статті 1312 та підпункту 11 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, які є нормами прямої дії, представництво в судах касаційної інстанції у справах, розпочатих після 30 вересня 2016 року, з 1 січня 2017 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами (крім представництва органів державної влади або органів місцевого самоврядування). Разом з тим, касаційна скарга відповідача подана у справі, яку розпочато провадженням у суді першої інстанції 21 грудня 2016 року, та підписано посадовими особами відповідача, які діяли на підставі довіреностей від 21 та 25 жовтня 2016 року.

Зазначене рішення було оскаржено до Верховного Суду.

Вимоги щодо перегляду було обґрунтовано тим, що ВГСУ, повертаючи касаційну скаргу з указаних в ухвалі підстав, порушив право особи на доступ на правосуддя, допустив звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не врахував пріоритет положень Конвенції, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року та відповідні рішення Європейського суду з прав людини, не взяв до уваги право особи на вільний вибір захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу, передбачене частиною другою статті 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Юридична особа не може бути позбавлена права на безпосереднє представництво своїх інтересів та права вільного вибору захисника, що відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000 у справі № 1-17/2000 та положенням чинних процесуальних кодексів.

Переглядаючи зазначену справу Велика палата Верховного суду вказала, що на час винесення ухвали норми ч. 1 ст. 28 ГПК України передбачали можливість здійснення процесуального представництва юридичною особою, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи за довіреністю.

Рішенням Конституційного Суду України № 13-рп/2000 від 16 листопада 2000 року у справі про право вільного вибору захисника при представництві та здійснення захисту за кримінально-процесуальним законодавством були офіційно розтлумачені діючі на той час положення частини першої статті 59 Конституції України про те, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав, як конституційне право підозрюваного, обвинуваченого і підсудного при захисті від обвинувачення, а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання правової допомоги вибрати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Проте, з набранням чинності 30 вересня 2016 року Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» попередню редакцію статті 59 Конституції України змінено; за змістом чинної редакції статті 59 Конституції України передбачено право особи на професійну правничу допомогу, надання її у визначених законом випадках безоплатно та вільний вибір захисника своїх прав.

Норми статті 1312 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу.

Наведені положення не порушують суть права на касаційне оскарження, не позбавляють осіб їх права на самопредставництво, здійснюване для юридичних осіб їх органами, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством чи статутом; доказів звернення з касаційною скаргою до касаційного суду в порядку здійснення самопредставництва за частиною першою статті 28 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на час подання скарги) матеріали справи та заяви не містять.

Отже, представництво юридичної особи має відбуватись у формі або самопредставництва, яке може здійснювати керівник підприємства або член виконавчого органу згідно статутних документів, або професійний адвокат.

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам