Імпорт товару: тонкощі обліку

На порядок обліку придбання товару в нерезидента впливає ряд ключових моментів. Це й умови постачання товару, прописані в ЗЕД-договорі, і те, що товар проходить митний контроль, який завершується оформленням митної декларації (МД). А ще і те, що вартість товару визначена у валюті. Давайте розберемося, що до чого.

Коли імпортний товар визнаємо активом

У бухгалтерському обліку імпортні товари відображаються на дату їх визнання активами,контрольованими підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому (ст. 1 Закону про бухоблік, п. 3 НП(С)БО 1).

При цьому контроль над активом, зазвичай, супроводжується отриманням права власності на нього (див. лист Мінфіну від 03.03.2007 р. № 31-34000-20-10/4345).

Але одного тільки права власності недостатньо для того, щоб вважати актив контрольованим. Необхідно також враховувати і момент переходу ризиків випадкової загибелі або пошкодження товарів, який визначають відповідно до базису постачання ІНКОТЕРМС, зазначеного в договорі.

До речі, Мінфін датою визнання активів при імпорті товарів називає саме дату, на яку до підприємства переходять ризики і вигоди, пов’язані з правом власності на цей товар (див. лист Мінфіну від 18.11.16 р. № 31-11410-07-27/32754 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 31, с. 25).

Але цього може бути недостатньо.

Потрібно врахувати ще один важливий момент: запаси визнають активами тільки тоді, коли їхвартість може бути достовірно визначена (п. 5 П(С)БО 9, п. 2.1 Методрекомендацій № 2). А така вартість далеко не завжди відома, навіть якщо право власності, а також ризики і вигоди вже передані (наприклад, якщо вони переходять при відвантаженні зі складу продавця).

В ідеалі повний контроль над активом настає за фактом фізичного отримання його у володіння, тобто за фактом заходу товару на склад підприємства

Проте оприбуткувати товар можна і до заходу на склад, якщо фахівці підприємства визнають контроль достатнім за наявності переходу права власності і переходу ризиків.

І звичайно ж первинки, що дозволяє провести оприбуткування імпортного товару (товарно-транспортної накладної, міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR), залізничної накладної (ЦІМ, УМВС або ЦІМ/УМВС), коносаменту, авіавантажної накладної (Air Waybill) тощо).

Розглянемо декілька ситуацій.

Ситуація 1.У контракті право власності на товар переходить саме по прибутті його на митний склад. Дата прибуття є в СМR на штампі митниці. Розмитнення товару здійснюється частинами протягом півроку, а іноді і року. При цьому ми щомісячно оплачуємо вартість послуг зберігання митному складу. Чи можна оприбуткувати товар при заході на митний склад?

Тут можна не чекати оцінки всіх складових первісної вартості запасів. Якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, то такі запаси можуть оцінюватися і відображатися в обліку за справедливою вартістю, з подальшим коригуванням до первісної вартості (абз. 8 п. 9 П(С)БО 9).

А оскільки на дату заходу товару на митний склад до вас переходить право власності і ризики, то сміливо зараховуйте його на баланс.

У такому разі оприбуткування товарів відбуватиметься у два етапи:

1. Відображення перебування імпортного товару на «митному складі». Для обліку товарів «на «митному складі» доцільно відкрити додатковий субрахунок до рахунку 28. Наприклад, субрахунок 281/1 «Товар на митному складі». Перерахунок вартості товару в гривні здійснюємо саме на цю дату (детальніше про перерахунок вартості товару в нацвалюту див. далі).

2. Відображення надходження імпортного товару на склад. На дату надходження товару на склад підприємства роблять запис: Дт 281 — Кт 281/1. Одночасно первісну вартість імпортного товару поповнять і витрати, пов’язані з його придбанням, разом з витратами на послуги митного складу (детальніше див. далі).

Ситуація 2.За ЗЕД-контрактом нерезидент здійснює постачання товару. Умови постачання EXW, оплата товару — через 30 календарних днів після відвантаження. На яку дату прибуткувати імпортний товар?

Оскільки умови ЗЕД-контракту не встановлюють момент переходу права власності на товар, то орієнтиром для визнання імпортного товару активом буде дата, на яку до покупця-імпортера переходять ризики і вигоди на імпортний товар.

Постачання на умовах ЕXW передбачає, що обов’язок продавця з передачі товарів вважається виконаним у момент передачі товару перевізникові/покупцеві вже (!) на складі продавця.

Тобто за умовами постачання саме на дату відвантаження товару зі складу нерезидента покупцеві-імпортерові передані ризики і вигоди на імпортний товар. Відповідно саме на цю дату визнаємо товар активом.

Обліковувати товари слід як товари в дорозі, відкривши для цього додатковий субрахунок (наприклад, субрахунок 287 «Товари в дорозі»). Перерахунок вартості товару в гривні здійснюємо саме на цю дату (детальніше про перерахунок вартості товару в нацвалюту див. далі).

Далі, коли товар надійде безпосередньо на склад підприємства, слід зробити запис: Дт 281 — Кт 287. Одночасно первісну вартість імпортного товару поповнять і інші витрати, пов’язані з його придбанням і розмитненням (див. далі).

Хоча не виключаємо, що деякі фахівці вважатимуть більш розумним обліковувати товар у цій ситуації тільки після проходження митного контролю, аргументуючи це недостатнім контролем над таким товаром до ввезення його на територію України.

МД не показник для оприбуткування товару в обліку.Увага: дата відображення в обліку імпортного активу не залежить від дати оформлення МД. Вона може відповідати їй, тільки якщо на дату оформлення МД підприємству передаються ризики і вигоди, підприємство отримує контроль, а також вартість активів, що імпортуються за цією МД, достовірно визначена.

Це стосується і тимчасової МД. Після оформлення тимчасової МД підприємство дійсно отримує право розпоряджатися товаром, що ввозиться, у межах заявленого митного режиму. Тобто підприємство має право на власний розсуд використовувати ввезений товар, у тому числі й продати його (див. БЗ 204.01).

Проте саме,

на підставі МД прибуткувати імпортний товар не можна ніколи

Імпортний товар покупець, зазвичай, прибуткує на підставі саме первинних документів: товарно-транспортної накладної, міжнародної автомобільної накладної, залізничної накладної, коносамента, інвойсу тощо з урахуванням даних, обумовлених у договорі з нерезидентом.

МД — це первинний документ тільки для митних платежів, сплачених за товар при його розмитненні. Інша річ, що дата МД і дата оприбуткування в обліку імпортного товару в деяких випадках можуть збігатися.

А тепер визначимося з валютною вартістю товару, а точніше, за яким курсом її перераховувати в гривні і коли.

Перераховуємо вартість товару в гривні/визначаємо курсові різниці

У нас імпорт, і контрактна вартість товару визначена в іноземній валюті. Так ось, щоб зарахувати товари як активи на баланс, слід перерахувати його вартість у гривні за курсом НБУ в порядку, встановленому П(С)БО 21. ЧИТАТИ ДАЛІ...

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2018, № 35-36:
Імпорт товарів і податок на прибуток
ПДВ при імпорті товарів
Безоплатний імпорт
Варіанти кредит-ноти від нерезидента
Експорт: визначаємо дохід
Експорт товару і ПДВ
Визначаємо місце постачання ЗЕД-послуги
«ПДВ-приколи» обліку послуг у ЗЕД
Повернення товарів у ЗЕД
Повернення авансу з «наваром»: як облікувати і «вершки», і «корінці»
Безнадійна кредиторка в ЗЕД: обліковуємо списання
Несумові помилки в МД не змінюють «імпортний» ПК
Якщо код товару при експорті вже не той, що був при «вході»
Посередницький ПДВ при імпорті товару
Чим запам’ятався квітень

Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"