Чи може охоронець працювати за договором ЦПХ?

Незважаючи на те, що держава посилила контроль за використанням найманої праці, а Управління Держпраці – роз’яснювальну роботу про переваги офіційного працевлаштування, знаходяться роботодавці, які ризикують, і йдуть «в обхід» трудового законодавства.

Працівниками Держпраці виявлено комунальне підприємство, де керівництво для отримання послуг з охорони укладало договори цивільно-правового характеру. Під час інспекційного відвідування встановлено, що договори на отримання охоронних послуг укладались взагалі з порушенням законодавства, оскільки згідно зі ст. 7 Закону України «Про ліцензування» діяльність із надання охоронних послуги підлягає ліцензуванню. Особи, з якими були укладені договори підприємством, ліцензії на надання охоронних послуг не мали.

Найголовніша відмінність між цивільно-правовими та трудовими договорами в тому, що укладення цивільно-правових договорів регулюється статями Цивільного кодексу, а трудових договорів - положеннями Кодексу законів про працю.

Так,  згідно з умовами укладених договорів (усі договори ідентичні) охоронці повинні були забезпечувати недопущення сторонніх осіб у приміщення (гаражі, бокси, склади, адмінбудинок), автотранспртної техніки на територію підприємства без дозволу керівника, підтримання належного санітарного стану на прилеглій до адмінбудинку території, прибирання сміття, опалого листя, снігу, підсипання протиожеледним матеріалом території перед адмінбудинком, в отоплювальний сезон отоплювати адмінбудинок, підтримувати оптимальний для роботи температурнй режим у його приміщеннях.

Крім того, умовами договорів, передбачено, що послуги надаються позмінно: у робочі дні із 17 год до 07 год 45 хв наступного дня, розпочинається (закінчується) чергова зміна прийняття (здачі) під охорону об’єкта, рухомого та нерухомого майна уповноваженій особі підприємства з внесенням відповідних записів у журнал прийому-здачі змін об’єкта, що охороняється.

Тобто, охоронцям чітко встановлено графік роботи, чітко визначено підпорядкованість уповноваженій особі підприємства.

І найголовніше: в укладених договорах чітко визначено матеріальну відповідальність охоронців та відшкодування за власний рахунок нанесених матеріальних збитків в разі зникнення або пошкодження майна, виявлених та зафіксованих в установленому порядку відповідним актом. Матеріальна відповідальність працівника передбачена ст. 131 КЗпП України, яким регулюються трудові відносини, а цивільно-правові відносини регулюються Цивільним кодексом.

Всі вище перелічені умови, мають ознаки трудового договору. Проте, фактично трудові договори із працівниками не укладено.

Слід відмітити, що при цьому, в штатному розписі передбачено 6 посад охоронців, проте фактично для виконання цих робіт підприємством залучаються особи за ЦПД. За поясненням керівництва підприємства, у зв’язку з тим, що підприємство за видом діяльності є збитковим, отримує фінансову підтримку з міського бюджету на виплату заробітної плати та податків, з метою економії бюджетних коштів було вирішено для охорони виробничої бази тимчасово укладати договори ЦПД з громадянами на період підбору на штатні вакансії осіб, які б відповідали вимогам і потребам підприємства.

Вказане є порушенням вимог ст. 24 Кодексу Завконів про працю України, якою передбачено, що працiвник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повiдомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалiзацiї державної полiтики з адмiнiстрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування про прийняття працiвника на роботу в порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Необхідно зазначити, що оплата за укладеними договорами проводилась згідно з відомосями, разом із виплатою заробітної плати іншим працівникам підприємства. Кошти виплачувались частинами, хоча згідно з положеннями Цивільного кодексу, оплата за отримані послуги (роботи) повинна проводитись Замовником не пізніше п’яти банківських днів після прийняття послуг згідно з актом. Тобто, вказаний факт також може свідчити про приховані трудові відносини підприємства із надавачами послуг.

За результатами інспекційного відвідування, до КП застосовано штрафні санкції в розмірі 670140 гривень, та матеріали направлено до органів Нацполіції.