Щодо права працівника на щорічну відпустку за минулий рік або за кілька попередніх років

Статтею 10 Закону України “Про відпустки” (далі – Закон) визначено порядок надання щорічних відпусток, за яким щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

За ч. 4 ст. 11 Закону забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається право працівника на щорічну відпустку.

Тому, якщо працівник з якихось причин не скористався правом на щорічну відпустку за минулий рік або за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення (незалежно від підстав) йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпустки згідно зі ст. 24 Закону.

Алла Маковій, головний державний інспектор Управління Держпраці у Полтавській області.