Право фізичної особи – власника нерухомості або її частки на застосування пільги зі сплати податку на таке майно

Ознайомлюючись із значної кількістю звернень громадян (фізичних осіб) з податку на нерухомість (за виключенням земельної ділянки) та застосування пільг із їх сплати, що розміщені в ЗІРі ДФС України, фахівці ІD Legal Group вирішили їх проаналізувати та узагальнити висновки ДФС з цієї тематики.

Фізичні особи (включаючи нерезидентів), які є власниками об’єкта нерухомості або його частини (окремої частки), за виключенням земельної ділянки, згідно норм Податкового кодексу України (далі – ПК України), є платниками податку на нерухомість.

Грошові зобов'язання з цього податку малолітніх або неповнолітніх осіб сплачуються батьками, усиновителями, опікунами або піклувальниками таких осіб до набуття вказаними особами повної цивільної дієздатності.

У випадку невиконання грошових зобов'язань або порушення їх виконання батьки, усиновителі, опікуни або піклувальники таких осіб і ці особи несуть солідарну майнову відповідальність за погашення цих зобов'язань, у тому числі і податкового боргу.

База оподаткування цього податку, відповідно до норм ПК України, визначається загальною площею об’єкта нерухомості або частини (окремих часток), власником якої на підставі правовстановлюючих документів є фізична особа.

Вона розраховується податковим органом на підставі даних наявних в Держреєстрі речових прав на нерухомість, які надаються органами держреєстрації прав на таке майно, а також на підставі правовстановлюючих документів (оригіналів) власника майна (платника).

Платники податку на нерухомість визначаються з урахуванням таких особливостей:

- при перебуванні об’єкта нерухомості в спільній частковій власності декількох осіб, кожна із таких осіб є платником за своєю окрему частку майна;

- при перебуванні об’єкта нерухомості в спільній сумісній власності декількох осіб без поділу в натурі окремої частки - платником буде одна із осіб-співвласників майна, яка визначається за взаємною згодою осіб-співвласників;

- при перебуванні об’єкта нерухомості в спільній сумісній власності декількох осіб із поділом на частки, платником є кожна із таких осіб за своєю окрему частку майна.

Платники цього податку також мають право подавати заяви до податкових органів, за місцем своєї реєстрації, про проведення звірки даних, наявних у податковому органі.

ПК України також передбачено пільгове зменшення бази (певний неоподатковуваний ліміт загальної площі об’єкта нерухомості або його частки) для фізичних осіб-платників у таких розмірах в залежності від виду оподатковуваного об’єкта:

1. на квартиру або квартири – 60 м²;
2. на житловий будинок або будинки – 120 м²;
3. на різні види об’єктів нерухомості (квартири або квартир і житлового будинку або будинків) або їх часток, власником яких є одна фізична особа-платник  – 180 м².

Застосувати це зменшення платник має право 1 раз за кожний базовий звітний рік.

Ставки цього податку та пільги щодо його сплати встановлюються місцевими радами на відповідних територіях.

При цьому, при встановленні пільги з цього податку фізичним особам повинен враховуватися майновий стан і рівень їх доходів.

Пільги з податку також встановлюються в залежності від виду оподаткованого майна.

Однак, пільги не можуть бути застосовані до фізичних осіб у таких випадках:

• якщо площа оподатковуваного об’єкту або об’єктів перевищує 5-кратний розмір неоподатковуваної площі (60 м², 120 м²та 180 м² відповідно);
• якщо оподатковуваний об’єкт або об’єкти використовуються фізичними особами- власниками з метою отримання доходів або в підприємницькій діяльності.

Окрім цього, аналіз судових рішень у 2018 році, розміщених у відповідному Держреєстрі, дає можливість визначити низку питань, яка є предметом дослідження під час розгляду судами адміністративних справ у категорії оскарження податкових повідомлень-рішень щодо визначення зобов’язань зі сплати податку на нерухомість:

• застосування податковими органами у звітному податковому періоді ставок цього податку, встановлених місцевими радами, які вступають в дію в наступному податковому періоді (рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 р.у справі № 1840/3064/18; Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 у справі № 825/887/18);
• невідповідність даних податкового органу даним, наявним в Державному реєстрі речових прав на майно про об'єкт нерухомості (постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 у справі № 876/4586/18).

Слід також зауважити, що у зв’язку з відносно незначною сумою цього податку, яка нараховується податковим органами та тривалістю судового процесу велика кількість платників нехтують своїм правом на оскарження податкових повідомлень-рішень.

Таким чином підсумовуючи все зазначене вище, рекомендуємо при перевірці платником правильності нарахування грошового зобов’язання податковим органом враховувати:

1. чинність норм законодавства з питань оподаткування, у тому числі рішень місцевих рад, якими встановлюються податки та пільги з їх сплати;
2. проводити звіряння правовстановлюючих документів з даними Держреєстру речових прав на нерухомість;
3. застосовувати пільги, визначені Податковим кодексом та встановлені у рішеннях місцевих рад;
4. перевіряти дотримання податковими органами строків направлення податкових повідомлень-рішень.

Автор: Олег Нікітін, керівник судово – правового департаменту юридичного об’єднання ID Legal Group.