Нарахування ЄСВ на суми матеріальної допомоги. Що необхідно враховувати?

Платниками єдиного внеску  (далі — ЄСВ) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Водночас, згідно з ч. 7 ст. 7 Закону № 2464 перелік видів виплат, на які не нараховується ЄСВ, затверджується КМУ.

Так, постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ.

Згідно п. 14 розділу I Переліку № 2464 не є базою для нарахування ЄСВ матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.

Отже, сума матеріальної допомоги разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, не є базою нарахування ЄСВ.

Зазначена норма передбачена п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI.