Верховний Суд: включення податковим органом інформації до власних баз даних не завжди є порушенням прав платника

Олег Нікітін, керівник судово – правового департаменту юридичного об’єднання ID Legal Group.

У платників податків дуже часто виникають ситуації, коли у судових спорах з податковими органами останніми використовується інформація з баз даних такого органу, яка покладається в основу висновків податкових органів, відображених в актах перевірки.

Слід зазначити, що згідно норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контроль податковими органами за нарахуванням та сплатою податків (зборів), зокрема здійснюється за допомогою обробки та використання баз даних, створених в процесі їхдіяльності. Інформація до баз даних податкового органу надходить із різних джерел та накопичується у відповідних базахта банкахданих, зберігається в них, проходить подальшу обробку та використовується, зокрема під час контрольно-перевірочних заходів.

У зв’язку з цим, пропонуємо розглянути висновки адміністративних судів у справі № 1170/2а-2282/11. Предметом спору по справі було визнання протиправними та скасування дій податкового органу щодо безпідставного включення до баз даних цього органу інформації про платника. Інформація стосувалась: укладення «нереальних» договорів з контрагентами та результати автоматичного співставлення зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі цих контрагентів, а також зобов’язання вчинити дії щодо виключення з таких баз відповідної інформації.

Суд 1 інстанції позов задовольнив у частині визнання протиправними та скасування дій податкового органу щодо безпідставного включення інформації про платника щодо укладення «нереальних» договорів з його контрагентами та щодо результатів автоматичного співставлення зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі цих контрагентів, а також зобов’язав податковий орган вчинити дії щодо виключення з бази даних результатів автоматичного співставлення зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ суми ПДВ по 2 контрагентам.

При задоволенні позовних вимог, суд 1 інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, наводив мотивацію, що здійснення податковим органом змін показників податкового обліку в аналітично-інформаційних системах не за наслідками поданої платником податків звітності мають безпосередній вплив на права та інтереси платника; та за встановлення неправомірності внесених змін, такі дії податкового органу підлягають визнанню неправомірними із подальшим зобов'язанням податкового органу внести зміни у відповідності до поданої податкової звітності.

При цьому за відповідної мотивації, апеляційний суд скасував рішення суду 1 інстанції в частині задоволених вимог та у цій частині прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

За результатами перегляду судових рішень у справі № 1170/2а-2282/11 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 26.12.2018 скасував судові рішення попередніх інстанцій та прийняв нове рішення. Ним він повністю відмовив у задоволенні позовних вимог, аргументуючи це тим, що за змістом норм ПК України дії податкового органу щодо внесення до інформаційних електронних баз податкової інформації, отриманої, в тому числі, від платників у вигляді податкової звітності, є службовою діяльністю працівників цього органу та не може бути виключена з баз даних, якщо такі дії із здійснення контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Таким чином, під час прийняття рішення щодо оскарження до адміністративного суду дій податкового органу рекомендуємо оцінювати вплив цих дій на права платника, а саме порушення його прав, а у разі якщо дії податкового органу не зачіпають права платника (не спричиняють конкретних негативних наслідків), і лише пов’язані із виконанням службових обов’язків такого органу, при зверненні до суду з таким позовом може мати місце відмова у задоволенні позову.