Декларація з податку на прибуток: основні моменти

Вороная Наталія, редактор, Солошенко Людмила, податковий експерт, Чернишова Наталія, податковий експерт.

Новорічні свята позаду. А це означає, що суб’єктам господарювання саме час включатися в щорічний «звітний марафон». Сьогодні ми поговоримо про те, як підприємствам — платникам податку на прибуток відзвітувати із цього податку за 2019 рік. Зокрема, ви дізнаєтеся про строки та порядок подання, а також про особливості заповнення як самої податковоприбуткової декларації, так і додатків до неї.

Перш ніж приступити до заповнення декларації з податку на прибуток, нагадаємо основні вимоги до її складання і подання. Тому спершу поговоримо про те, хто, куди, в який строк та якими способами подає декларацію з податку на прибуток, а також пригадаємо загальні правила заповнення і подання цієї податкової звітності.

1.1. Форма декларації

Передусім зазначимо, що практично для всіх платників податку на прибуток установлена одна загальна (універсальна) форма декларації — затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897 (у редакції наказу від 28.04.2017 р. № 467). За допомогою цієї форми звітують і квартальники, і річники; і звичайні, і специфічні платники цього податку. При цьому підприємства з особливим статусом платника податку на прибуток у полі 9 вступної частини декларації проставляють відмітку про належність до відповідної категорії: банк, страховик, постійне представництво нерезидента тощо (див. лист ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17).

Важливо! Нещодавно наказом № 481 форму декларації було підкориговано. Цей наказ набув чинності 20.12.2019 р., крім змін у полі для відміток про додатки та нового додатка ПП, які чинні з 01.01.2020 р. По суті, декларацію вкотре «причесали» під норми ПКУ.

Згідно з п. 46.6 ПКУ нову форму декларації слід було б подавати за періоди 2020 року. Однак податківці рекомендують звітувати за допомогою оновленої форми вже за 2019 рік (див. за посиланням: tax.gov.ua/media-tsentr/novini/ 402372.html). Тому у спецвипуску будемо розглядати оновлену формудекларації.

Проте, зауважте, що за іншими (спеціальними) формами звітують:

1) «нульовики», які застосовують ставку податку на прибуток 0 % на підставі п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Згідно з п. 49.2 цього Кодексу вони звітують за допомогою річної Спрощеної податкової декларації, затвердженої постановою КМУ від 09.08.2017 р. № 592;

2) нерезиденти, які провадять діяльність на території України через постійні представництва і при цьому визначають суму оподатковуваного прибутку за особливими правилами (на підставі окремого балансу або розрахунковим шляхом), — згідно з абзацами другим і третім п.п. 141.4.7 ПКУ. Відповідно до наказу Мінфіну від 13.06.2016 р. № 544 залежно від способу визначення оподатковуваного прибутку вони подають:

— Розрахунок податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності або

— Розрахунок податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7;

3) неприбуткові організації (НПО), які відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ. Згідно з п. 46.2 і п.п. 133.4.7 ПКУ за підсумками року вони подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. № 469).

Проте в цьому спецвипуску ми зосередимося виключно на декларації для звичайних платників податку на прибуток, залишивши спеціальні форми звітності «за кадром».

1.2. Хто подає декларацію

Декларацію з податку на прибуток за підсумками року подають:

1) платники податку на прибуток юрособи- резиденти (п. 133.1 ПКУ), зокрема:

— квартальники-високодохідники, які звітують щоквартально й у тому числі за рік (п. 137.4 ПКУ);

— річники-малодохідники, для яких звітним (податковим) періодом є календарний рік (п.п. «в» п. 137.5 ПКУ).

Нагадаємо: платників податку на прибуток поділяють на високодохідників і малодохідників залежно від розміру бухгалтерського доходу за звітний рік. Так, якщо дохід (за вирахуванням непрямих податків) перевищує 20 млн грн., підприємство є високодохідником. Інакше — малодохідником (п. 133.4 ПКУ);

— сільгоспники. Щоправда, після скасування з 01.01.2017 р. спецрежимної ст. 209 ПКУ податківці спершу перестали визнавати для таких платників особливий річний період «з липня по червень». А потім і зовсім стали підводити сільгоспників під загальні правила оподаткування, тобто поділяти їх як звичайних платників податків (за 20-мільйонним критерієм) на високодохідників/ малодохідників і вимагати подання квартальних/річних декларацій у загальному порядку (див. консультацію в підкатегорії 102.20.01 БЗ*).

* База знань, розміщена на офіційному сайті ДПСУ: zir.tax.gov.ua.

У зв’язку із цим зауважте: сільгосп-відмітку в полі 9 вступної частини декларації за 2019 рік не проставляють, оскільки вона передбачена тільки для тих сільгоспників, які обирали особливий звітний річний період «з липня по червень» (див. лист ДФСУ від 30.06.2017 р. № 16989/7/99-99-15-02- 01-17). А у 2019 році це зробити було неможливо; 2) новостворені платники (зареєстровані протягом звітного (податкового) року). Для них перший звітний період установлено річним (п.п. «а» п. 137.5 ПКУ). Тому вперше вони звітують шляхом подання річної податкової декларації — за період діяльності у звітному (податковому) році (тобто з дати реєстрації до кінця 2019 року).

Майте на увазі: так само, як новостворені, уперше подають річну декларацію колишні єдиноподатники, які стали у звітному 2019 року (навіть із 1 січня) платниками податку на прибуток. Таких новоспечених прибутківців зараховують до «новачків». Отже, з урахуванням п.п. «а» п. 137.5 ПКУ вперше їм необхідно відзвітувати і сплатити податок на прибуток за підсумками першого «прибуткового» року, подавши річну декларацію за період перебування на загальній системі (див. підкатегорію 102.11 БЗ);

3) прибутківці, які ліквідувалися (річники, які ліквідувалися протягом звітного року, або квартальники, які ліквідувалися в IV кварталі). Останнім звітним (податковим) періодом для таких платників є період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 ПКУ). Тому подати останню декларацію їм потрібно за останній звітний рік/квартал. Хоча якщо ліквідація припала на середину кварталу/року, останню декларацію можна було подати й раніше — до закінчення кварталу/року, проте не пізніше загальних граничних строків, установлених п. 49.18 ПКУ (див. підкатегорію 102.20.01 БЗ);

4) постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України і визначають оподатковуваний прибуток у загальному порядку (абзац перший п.п. 141.4.7, п. 133.2 ПКУ);

5) НПО-порушники (неприбуткові організації, які порушили у звітному році НПО-умови з п. 133.4 ПКУ, зокрема допустили нецільове використання доходів). Вони з місяця, що настає за місяцем порушення, переходять у прибутківці й далі до кінця року порушення (тобто до 31 грудня включно) повинні звітувати як звичайні платники податку на прибуток — щоквартально (наростаючим підсумком) і за рік;

6) «нульовики»-порушники. Якщо такі платники в будь-якому звітному періоді не дотримувалися показників щодо доходу, середньооблікової чисельності чи середньої заробітної плати працівників або виплатили дивіденди (тобто порушили хоча б один критерій, зазначений у п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), вони зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ПКУ, і подати за такий період звичайну декларацію з податку на прибуток у порядку, визначеному ПКУ (п. 3 Порядку № 592);

7) особи (неплатники податку на прибуток, які виступають як податкові агенти), які протягом звітного року виплачували доходи із джерелом походження з України нерезидентам-юрособам* та оподатковували їх за українськими правилами з утриманням податку на доходи нерезидента або за правилами міжнародних договорів (пп. 141.4 і 134.1.3 ПКУ).

* Доходи, що виплачуються нерезидентам-фізособам, оподатковуються ПДФО за правилами п. 170.10 ПКУ (див. підкатегорію 102.16 БЗ).

Такі особи повинні відзвітувати про нерезидентські виплати і подати контролюючим органам декларацію з податку на прибуток тільки (!) із заповненими рядками 23 — 25 і додатком ПН / додатками ПН (якщо дохід виплачувався декільком нерезидентам).

Інші рядки в декларації вони не заповнюють та інші додатки з нею не подають

Зокрема, таку декларацію про нерезидентські виплати за підсумками 2019 року подають:

— НПО разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (див. підкатегорію 102.04 БЗ);

— платники єдиного податку (як юрособи, так і підприємці, п. 297.5 ПКУ). Про те, що їм декларацію необхідно подавати саме за підсумками року, у своїх останніх консультаціях говорять і податківці (див. підкатегорії 108.05 і 107.05 БЗ, листи ДФСУ від 17.09.2019 р. № 278/6/99-00-07-02-02-15/ІПК і від 06.09.2019 р. № 42/6/99-00-07-02-02-15/ІПК). До речі, у такому разі в полі 9 вступної частини декларації проставляється відмітка про те, що декларація з податку на прибуток надходить від «платника єдиного податку»;

— ФОП-загальносистемники та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Такі особи також повинні утримувати податок з доходів нерезидентів (так званий податок на репатріацію) і подавати прибуткову декларацію з додатком ПН, якщо виплачували дохід нерезиденту (див. підкатегорію 107.05 БЗ).

На щастя, податківці більше не вимагають утримувати податок на репатріацію і звітувати про це шляхом подання прибуткової декларації від звичайних фізосіб (громадян-непідприємців). Як роз’яснюють контролери з посиланням на УПК № 181 (див. підкатегорію 102.16 БЗ // «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 92, с. 28), ПКУ не визначений порядок оподаткування доходів із джерелом походження з України, виплачених нерезиденту-юрособі звичайним громадянином (несамозайнятою особою). ЧИТАТИ ДАЛІ...

Інші матеріали із "Податки та бухгалтерський облік", 2020, № 7:

• Заповнюємо декларацію: нюанси
• Додаток АВ — дивідендний авансовий внесок
• Додаток ЗП — зменшення нарахованого податку
• Додаток ПН — податок на репатріацію
• Додаток ТЦ — трансфертне ціноутворення
• Додаток ВП — виправлення помилок
• Додаток РІ — податковоприбуткові різниці
• Додаток ПЗ — пільгований прибуток
• Додаток АМ — амортизація
• Додаток ЦП — цінні папери
• Додаток ПП — інформація про суми податкових пільг

Передплатити "Податки та бухгалтерський облік"