Коли у вас не покарані умовні Бахматюк або Жеваго, не можна мріяти про дешеві кредити як в Європі — інтерв'ю із заступником голови НБУ

Автор: Петро Шевченко, НВ.

Заступник голови НБУ Олег Чурій у інтерв'ю НВ Бізнес розповів про несумісність високої інфляції і дешевих кредитів і дав кілька порад щодо виконання плану бюджетних доходів без знецінення гривні.

Економіка України, як і усього світу, неочікувано зіткнулась з коронакризою. У березні цього року Національному банку України довелося витратити $2,4 млрд золотовалютних резервів аби утримати курс гривні від різкого падіння, яке було викликано панічним попитом з населення і бізнесу.

Для стимулювання економіки, у період та після карантину, влада та НБУ почали впроваджувати низку антикризивих заходів, зокрема, банківський регулятор значно знизив облікову ставку — до найнижчої в історіі країни позначки 6%.

Водночас виникла дискусія щодо того, чи потрібно проводити додаткову емісію гривні аби фінансувати дефіцит держбюджету в умовах неможливості Міністерства фінансів України залучати кошти на зовнішньому та внутрішньому ринку. В НБУ виступили, категорично проти такої ідеї, хоча рада центробанку дозволила йому купувати держоблігації на вторинному ринку.

Натомість НБУ запровадив ринкові інструменти, серед яких довгострокове рефінансування для банків, що дозволяє під заставу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) отримувати кошти від НБУ. Тому для вирішення проблеми фінансування держбюджету підключилася надлишкова ліквідність банківської системи. Мінфін відновив аукціони з продажу ОВДП, де, переважно, покупцями виступають українські банки.

Після завершення карантину та поступового запуску економіки, ситуація почала значно поліпшуватися. Курс гривні відвоював свої позиції та стабілізувався. НБУ почав відновлювати свої резерви, влада спромоглася досягти домовленості з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Однак, зараз ситуація, як стверджують у МВФ, щодо відновлення економіки досить невизначена, тому прогнози дуже різняться. Є високі ризики другої хвилі епідемії коронавірусу. Є ймовірність, що кризові березневі явища можуть повторитися восени або взимку.

Журналіст НВ Бізнес зустрівся з заступником голови НБУ Олегом Чурієм, сферою управління якого є ринкові операції, щоб з’ясувати як змінилася ситуація на валютному ринку, після березневих подій і чи є ризки їхнього повторення, що буде впливати на курс гривні, як бізнесу хеджувати валютні ризики, чи вплине зниження облікової ставки НБУ на здешевлення кредитів, чому немає необхідністі у додатковій емісії гривні.

Про облікову ставку та іпотеку під 10%

На минулому тижні Національний банк знизив облікову ставку до 6%. Це рекордне значення для України. Але чи вплине воно якось на інші відсоткові ставки та кредитування?

Безумовно, хоча це і поступовий процес. Ми пом’якшуємо монетарну політику, бо з одного боку бачимо, що інфляція низька, вона не загрожує гаманцям громадян, а з іншого боку, коронакриза серйозно зашкодила багатьом секторам економіки і бізнес потребує підтримки.

Як працює цей механізм? Ми знижуємо облікову ставку, тобто вартість ресурсів для банків, банки в свою чергу спочатку знижують ставки за депозитами, а потім і за кредитами. Таким чином економіка отримає підтримку у вигляді дешевших кредитних ресурсів.

Згадайте, ще в минулому році ставки за строковими гривневими депозитами перевищували 15%, зараз вони прямують до 10%. Згодом ймовірно будуть і меншими. Вслід за цим дешевшають і кредити. Наприклад, для бізнесу середні ставки за гривневими кредитами від початку року знизилися більш як на 4 відсоткових пункти.

Чому тоді не помітно здешевлення кредитів для громадян?

Дійсно, ставки для домогосподарств більш інертні. Певним чином процес гальмується ситуацією з коронавірусом. Банки побоюються, що зниження ставок за депозитами під час кризи спричинить відплив вкладів. Для цього є також перешкоди ментального характеру. Ми показуємо ринку, що економіка готова до однознакових відсоткових ставок, але має пройти час, поки до цієї реальності звикнуть і банки, і громадяни.

Втім, процес йде, ставки за кредитами і депозитами у роздрібному сегменті також мають тенденцію до зниження. Національний банк докладає для цього багато зусиль. Ми досягли низької інфляції, привчаємо ринок до того, що курсові коливання — це нормально, а гривня може не тільки послаблюватися, але й зміцнюватися. Все це посилює довіру до національної валюти, сприяє зниженню відсоткових ставок.

Дуже багато розмов про іпотеку під 10%, але всі задуми поки що лише на папері.

Насправді такі програми вже є, не у всіх банків, але є. Важливо розуміти, що у вартість кредитів закладається не тільки вартість залученого ресурсу (наприклад, депозиту чи рефінансування НБУ) і маржа, але й ризики банку. Якщо в Україні є стала практика неповернення кредитів, якщо банк не має можливості повернути заставу навіть через суд, то цей ризик також обраховується у вартості кредитів. Або інший приклад — банк просто не довіряє забудовнику, бо є численні випадки невиконання ними своїх зобов’язань перед інвесторами. Ці чинники стримують здешевлення кредитів. Судова реформа, посилення захисту прав кредиторів та інвесторів — це те що конче необхідно Україні.

Але в будь-якому випадку, щоб мати іпотеку під 10%, треба мати стабільно низьку облікову ставку.

Так, але якщо Україна продовжить послідовну зважену економічну політику, яку проводила впродовж останніх років, то це не є чимось фантастичним. Саме тому Національний банк так сильно піклується про інфляцію — щоб вона не сильно відхилялася від 5% на рік. Бо якщо інфляція 5%, то депозит може бути під 6−7%, а кредит умовно під 9−10%. Але якщо інфляція буде 10 чи 15%, то ми ніколи не побачимо дешевих позик: ані іпотеки, ані кредитів на розвиток бізнесу.

Ми йдемо тим же шляхом, що і наші східноєвропейські сусіди. Там теж спочатку була значна інфляція, девальвація. Потім був початок структурних реформ, період досить жорсткої монетарної політики для приборкання інфляції, але згодом це дало результат. Інша справа, що структурні реформи в Україні треба прискорювати.

Вибачте, але коли у вас непокарані умовний Бахматюк чи Жеваго, які винні Національному банку та вкладникам мільярди гривень, то не можна мріяти, що кредити будуть такі ж дешеві як у Європі. Необхідно завершувати реформи в судовій системі, правоохоронних органах. Не може бути дешевих кредитів, доки є каста недоторканних позичальників, які можуть собі дозволити не розраховуватися по боргах.